
Prosantorhinus — вимерлий рід носорогів з нижнього та середнього міоцену. Цей невеликий телеоцератиновий носорог був знайдений у Західній Європі та Азії.
Повернемо вимерлих тварин до життя
Prosantorhinus — вимерлий рід носорогів з нижнього та середнього міоцену. Цей невеликий телеоцератиновий носорог був знайдений у Західній Європі та Азії.
Hemimachairodus — вимерлий рід махайродонтинових (шаблезубих) котів з єдиним видом Hemimachairodus zwierzyckii, відомим за скам’янілостями з плейстоцену Яви.
Hemiauchenia — рід верблюдоподібних з триби Lamini, що з’явився в Північній Америці в міоценовому періоді близько 10 мільйонів років тому. Цей рід диверсифікувався і потрапив до Південної Америки в пізньому пліоцені близько 3-2 мільйонів років тому, як частина Великого американського біотичного обміну. Рід вимер наприкінці плейстоцену.
Eomorphippus — вимерлий рід нотогіппідних нотоунгулятів, що жив з пізнього еоцену до раннього олігоцену на території сучасної Південної Америки.
Camelus moreli — вид доісторичних одногорбих верблюдів, виявлений в Ель-Коумі (Сирія). Це один із найбільших верблюдів, що будь-коли жив на планеті. Існував в Азії у плейстоцені, близько 100 000 років тому.
Badjcinus — вимерлий вид тилацинідних сумчастих ссавців. Це найдавніший і найпримітивніший з відомих тилацинідів, що жив від 23 до 28 мільйонів років тому в пізньому олігоцені. Типовий вид — Badjcinus turnbulli.
Culebratherium — вимерлий рід дюгоневих сиренових ссавців, що існував на території сучасної Панами в ранньому міоцені. Свою назву отримав від формації Кулебра в зоні Панамського каналу, в якій було знайдено голотипну скам’янілість. Типовий вид — C. alemani.
Eoconodon — вимерлий рід триізодонтових мезоніхій, що існував у ранньому палеоцені Північної Америки. Характерні риси роду — масивні щелепи, масивна будова тіла та міцні ікла.