Повернемо вимерлих тварин до життя
Panochthus — рід гігантських викопних броненосців з підродини Glyptodontinae, що мешкали в пліоцені — голоцені (3,6—0,01 млн років тому) на території сучасних Аргентини, Болівії, Бразилії, Парагваю та Уругваю. Найчисленніший, за видовою різноманітністю, рід з Glyptodontinae. Вимерли між 12 і 5 тис. років тому.
Arizonasaurus – це архозавр із родини Ctenosauriscidae, відомий із середнього тріасу (243 млн років тому) формації Моенкопі в північній Аризоні. Таксон характеризується великим спинним вітрилом, утвореним подовженими остистими відростками хребців. Типовий вид, Arizonasaurus babbitti, був названий Самуелем Полом Уеллсом (Samuel Paul Welles) в 1947 році на основі кількох зубів і верхньої щелепи, позначених як зразок UCMP 36232. Досить повний скелет був знайдений у 2002 році Стерлінгом Несбіттом (Sterling Nesbitt).
Hoplitomeryx — рід викопних ремиґаючих (Cervimorpha) парнокопитних, що мешкали в пізньому міоцені та ранньому пліоцені на островах на території сучасної південно-східної (можливо також центральної) Італії. Різні сучасні дослідники налічують у цьому роді від чотирьох до шести видів.
Dakotadon — рід динозаврів із клади Styracosterna інфраряду орнітоподів (Ornithopoda), що включає єдиний вид — Dakotadon lakotaensis. Відомий із формації Лакота на території сучасної Південної Дакоти (США) і датується барремським віком (нижня крейда). Вперше він був описаний під назвою Iguanodon lakotaensis, але в 2008 році Грегорі Пол (Gregory S. Paul) виділив його в окремий рід. У 2010 році за результатами кладистичного аналізу рід перенесли у кладу Styracosterna.
Tsaidamotherium — вимерлий рід парнокопитних з підродини козлових (Caprinae) родини бикові (Bovidae). Відомий із пізнього міоцену Тибетського плато Північно-Західного Китаю. Обидва відомі види незвичайні тим, що роги мають різний розмір: серцевина лівого рогу в кілька разів менша серцевини правого рога. Хоча спочатку вважалося, що він належить до триби Ovibovini, близької до вівцебика (Ovibos moschatus), однак дослідження 2022 року розглядає Tsaidamotherium як представника жирафових родини Prolibytheriidae разом з Prolibytherium і Discokeryx.
Pycnosteus — вимерлий рід безщелепних риб девону з підряду Psammosteida. Вперше рід описаний у 1911 р. російським палеонтологом І. Преображенським. Типовим видом роду є Pycnosteus palaeformis. Рід був поширений в середньому девоні в Естонії, Латвії, а також в Ленінградській і Псковській областях Росії. Вважається, що він продирався крізь рослинність, поїдаючи дрібних безхребетних, яких налякав.
Bohra — вимерлий рід макропод (Macropodinae) з пліоцену-плейстоцену Австралії. Типовий вид, Bohra paulae, вперше був описаний у 1982 році з матеріалу, знайденого в печерах Веллінгтон у Новому Південному Уельсі. Було описано три інші види: Bohra wilkinsonorum з південно-східного Квінсленда в 2004 році, Bohra illuminata з південно-центральної Австралії в 2008 році і Bohra nullarbora із Західної Австралії в 2009 році.
Dicksonosteus — вимерлий рід базальних артродірів, плакодермових риб, які жили в період раннього девону на Шпіцбергені, Норвегія. Dicksonosteus колись вважався актинолепідом, але тепер його об’єднують у родину Phlyctaeniidae.
Laquintasaura — рід примітивних птахотазових динозаврів, перший динозавр, виявлений у Венесуелі. Є раннім представником ряду птахотазових динозаврів та допомагає краще зрозуміти ранню диверсифікації та походження цієї групи динозаврів. Типовий та єдиний вид — Laquintasaura venezuelae.
Harpagofututor – вимерлий рід хрящових риб з раннього карбону (міссісіпський період) Північної Америки. Це була рибина у формі вугра та майже без луски. Близько 20 см завдовжки вона плавала з деякою допомогою плавців, але також покладалася на рух всього тіла. Зуби були пристосовані до поїдання молюсків.