Повернемо вимерлих тварин до життя
Stagonolepis — вимерлий рід стагонолепідних етозаврів, відомий з пізньотріасової (карній) формації Хассберге в Німеччині, Дравоських відкладів у Польщі та Лосімутських пісковиків у Шотландії. Імовірні скам’янілості з Північної та Південної Америки були віднесені до власних родів Calyptosuchus та Aetosauroides відповідно.
Stelladens — вимерлий рід мозазаврів відомий з верхньокрейдяних відкладень Марокко, віком приблизно 67 мільйонів років. Типовий вид — Stelladens mysteriosus. Більшість мозазаврів мали по два лезоподібних зубчастих гребеня спереду і ззаду зуба, які допомагали розрізати здобич, проте Stelladens mysteriosus мав від чотирьох до шести таких лез, що йшли вздовж зуба. Близьких аналогів унікальній морфології зубів Stelladens mysteriosus не відомо ні серед сучасних, ні серед вимерлих видів.
Protathlitis — рід спінозавридів з ранньокрейдової (барем) формації Аркільяс-де-Морелла в Кастельйоні, Іспанія. Типовий і єдиний вид — Protathlitis cinctorrensis, відомий за частковим скелетом. Це був базальний представник підродини Baryonychinae. Його знахідка, а також знахідка спінозавра Vallibonavenatrix свідчить про те, що на Піренейському півострові протягом ранньої крейди існувало різноманіття спінозавридів.
Araeoscelis — вимерлий рід рептилій, один з найдавніших діапсидів. Скам’янілості були знайдені в формаціях Нокона, Арройо і Ваггонер-Ранч в Техасі, що датуються раннім пермським періодом. Вперше Araeoscelis був описаний Семюелем Венделлом Віллістоном (Samuel Wendell Williston). Типовим видом є Araeoscelis gracilis. Другий вид, Araeoscelis casei, був описаний Робертом Брумом (Robert Broom) у 1913 році.
Haptodus — вимерлий рід базальних сфенакодонтів, член клади, що включає терапсидів, а отже, і ссавців. Він був щонайменше 1,5 метра завдовжки. Жив на території сучасної Західної Європи в ранньому пермському періоді. Це був хижак середнього розміру, що харчувався комахами та дрібними хребетними.
Borogovia — рід динозаврів-тероподів, який жив у пізній крейдяний період на території нинішньої Монголії. Скам’янілості виявлено у Формації Немегет на півдні Монголії. Це була невелика двонога істота легкої статури. Довжина тіла оцінюється в 2 метри, а вага в 20 кг.
Telmatherium — рід північноамериканських бронтотерієвих (Brontotheriidae). Він сягав 1,25 метра заввишки та жив в еоцені.
Nuralagus або гігантський меноркський кролик — вимерлий рід зайцевих. Відомий один вид, N. rex, описаний в 2011 році. Він мешкав на острові Менорка з мессінського віку верхнього міоцену по середину пліоцену (5-3 млн років тому). Nuralagus rex є найбільшим з відомих зайцеподібних. Він важив в шість разів більше за сучасного європейського кроля (Oryctolagus cuniculus) і міг досягати 23 кг (хоча в середньому важив близько 12 кг). Він вимер, коли Майорка і Менорка об’єднались в один острів, що дозволило балеарському козлу (Myotragus) зайняти його екологічну нішу.
Jianchangopterus — рід скафогнатових рамфоринхідних птерозаврів з середньої юри західної провінції Ляонін, Китай. Jianchangopterus відомий за майже повним скелетом зі збереженим черепом. Він був зібраний з формації Тяоцзишань. Вперше названий Лю Цзюньчаном (Lü Junchang) і Бо Сюе (Bo Xue) в 2011 році, а типовим видом є Jianchangopterus zhaoianus. Він отримав назву на честь округу Цзяньчан і Чжао Ліміна (Zhao Limin), який надав зразок для наукового дослідження.
Sinocalliopteryx — рід хижих компсогнатидних динозаврів-тероподів з нижньокрейдової формації Ісянь в Китаї (Jianshangou Beds, що датуються віком 124,6 млн. р.). Хоча Sinocalliopteryx схожий на спорідненого Huaxiagnathus, проте він був більшим. Типовий зразок, довжиною 2,37 метра, у 2007 році був найбільшим з відомих зразків компсогнатид. У 2012 році повідомлялося про ще більший зразок.