Повернемо вимерлих тварин до життя
Keichousaurus — рід морських завроптеригієвих рептилій, що вимерли наприкінці тріасу під час тріасово-юрського вимирання. Назва походить від провінції Квейчжоу (нині провінція Гуйчжоу) в Китаї, де перший викопний екземпляр був знайдений у 1957 році. Вони є одними з найпоширеніших скам’янілостей зауроптеригій і часто зустрічаються у вигляді майже повних, зчленованих скелетів, що робить їх популярними серед колекціонерів.
Huracan — вимерлий рід агріотеринових айлуроподів з неогенового періоду, скам’янілості якого знаходять у Північній Америці та Східній Азії. На відміну від свого сучасного родича гігантської панди (Ailuropoda melanoleuca), яка спеціалізується на бамбуці, Huracan був гіперхижаком, який пристосувався до швидкого пересування.
Eoarctos — вимерлий рід арктоїдних хижаків, відомий від пізнього еоцену до раннього олігоцену Північної Дакоти та Небраски. Представлений кількома рештками, найпомітнішою з яких є майже ідеально збережений скелет великого самця. За статурою і розмірами він був порівнянний з ількою (Pekania pennanti) або невеликим єнотом-полоскуном (Procyon lotor), з приблизною масою тіла 4,3 кг. Він характеризувався різноманітними адаптаціями, які вказують на поєднання наземної і деревної локомоції. Найбільш помітною особливістю Eoarctos є унікальний зубний ряд з масивними премолярами і гіпохижими молярами, а також міцна нижня щелепа. Це вказує на те, що він харчувався здобиччю з твердим панцирем, що, можливо, робить його найдавнішим відомим молюскоїдним хижим (Carnivora).
Nihohae — вимерлий рід доісторичних дельфінів, що мешкав у водах, які оточували Нову Зеландію в олігоцені. Його було виявлено в долині Авамоко на Південному острові Нової Зеландії в 1998 році. Типовий вид — Nihohae matakoi.
Dynatoaetus — вимерлий рід великих хижих птахів з плейстоцену Австралії. Це один з найбільших відомих хижаків регіону, за розмірами він поступається лише новозеландському орлу Хааста (Hieraaetus moorei). Хоча Dynatoaetus близький до сучасних грифів, однак демонструє чіткі адаптації до активного хижацького способу життя. Рід монотипний, тобто містить лише один вид — D. gaffae.
Hungarosaurus — рід травоїдних нодозаврів-анкілозаврів з верхньокрейдової (сантон) формації Чехбаня в горах Баконь на заході Угорщини. Це найбільш повно відомий анкілозавр з крейди Європи. Типовий вид — Hungarosaurus tormai.
Melanedaphodon — рід едафозаврових синапсидів, що мешкали в Північній Америці в епоху пізнього карбону. Декілька анатомічних ознак Melanedaphodon інтерпретуються як пристосування до всеїдності та травоїдності з низьким вмістом клітковини.
Tramuntanasaurus — рід морадізавридних капторінідових рептилій з нижньої або середньої пермі Баньялбуфару (Майорка, Балеарські острови), описаний у 2023 році. Рештки були виявлені у 2019 році дослідниками з Балеарського музею природничих наук та Каталонського інституту палеонтології Мікеля Крусафонта. Опис тварини був опублікований 22 червня 2023 року в журналі Papers in Palaeontology. На момент публікації голотип роду був найповнішим відомим скелетом морадізаврида.
Calvarius — рід стиракостернанових орнітоподових динозаврів з пізньокрейдової формації Таларн в Іспанії. Рід містить єдиний вид, Calvarius rapidus, відомий за однією плесновою кісткою.
Ambulator — вимерлий рід сумчастих ссавців з родини дипротодонтів (Diprotodontidae). До нього відносять один вид, A. keanei, рештки якого були знайдені в пліоценовій формації Тірарі в Південній Австралії. A. keanei раніше включався до роду Zygomaturus, але у 2023 році був перенесений до нового роду Ambulator. Особливості будови його кінцівок дозволяють припустити, що Ambulator був краще пристосованим до чотириногого ходіння, ніж більш ранні дипротодонти.