Xinjiangtitan – вимерлий рід зауроподів-маменхізаврів, відомий з середньоюрської формації Цикетай (Qiketai) в окрузі Пікан провінції Сіньцзян, північно-західний Китай. За оцінками, довжина тіла голотипу становила приблизно 30-32 м, що робить Xinjiangtitan одним з найдовших відомих зауроподів. У 2016 році Грегорі Пол (Gregory S. Paul) оцінив довжину в 30 метрів і вагу в 40 тонн. У 2020 році Моліна-Перес (Molina-Perez) і Ларраменді (Larramendi) дали меншу оцінку – 27 метрів і 25 тонн, при загальній висоті 17 метрів, що робить Xinjiangtitan одним з найвищих відомих динозаврів.
Chordata
Pangurban
Pangurban — рід вимерлих хижаків з родини Nimravidae, що мешкав на території сучасної Каліфорнії між 37 і 40 мільйонами років тому (еоценовий період). Типовий вид — Pangurban egiae.
Palaeophis
Palaeophis (“стародавня змія”) — вимерлий рід морських змій, що є типовим родом вимерлої родини змій Palaeophiidae. Один з видів роду, Palaeophis colossaeus, досягав довжини до 9-12 метрів.
Algoasaurus
Algoasaurus — рід зауроподових динозаврів з ранньокрейдової формації Верхній Кірквуд (беррійський – ранній валанжинський віки) Капської провінції Південної Африки, зокрема поблизу містечка Деспетч (Despatch). Родова назва означає «рептилія затоки Алгоа».
Wladysagitta
Wladysagitta – вимерлий рід остеостракових безщелепних риб, що існував у нижньому девоні на території сучасного Поділля, Україна. Розмір: 15 см в довжину.
Hulitherium
Hulitherium – вимерлий сумчастий ссавець родини Diprotodontidae з ряду дипротодонтів (Diprotodontia). Рід включає один вид – Hulitherium tomasetti. У плейстоцені мешкав на Новій Гвінеї.
Thylophorops
Thylophorops – вимерлий рід дідельфінових опосумів з пліоцену Південної Америки. На відміну від своїх близьких дідельфінових родичів (сучасні опосуми Philander і Didelphis), Thylophorops демонструє спеціалізацію на хижацтві (як сучасний Lutreolina). Один з видів, T. lorenzinii, є найбільшим відомим опосумом усіх часів, що може свідчити про його макрохижацьку роль.
Llanocetus
Llanocetus — рід вимерлих зубатих вусатих китів з пізнього еоцену Антарктиди. Типовий вид, Llanocetus denticrenatus, досягав гігантських розмірів. Молодий екземпляр досягав приблизно 8 м в довжину, а другий, безіменний вид, відомий лише за трьома ізольованими премолярними зубами, досягав загальної довжини тіла до 12 м. Як і інших вусатих китів еоцену, у Llanocetus відсутній китовий вус. Ймовірно, він живився всмоктуванням, як сучасні дзьоборилові та карликові кити.
Scleromochlus
Scleromochlus – рід вимерлих дрібних птерозавроподібних архозаврів з пізнього тріасу. Рід містить типовий і єдиний вид Scleromochlus taylori, названий Артуром Смітом Вудвордом (Arthur Smith Woodward) у 1907 році. Назва роду з грецької означає “тверда точка опори”.