Повернемо вимерлих тварин до життя
Kreischeria — рід вимерлих тригонотарбідних павукоподібних, відомих з кам’яновугільного періоду Німеччини. У новому описі роду вид Kreischeria wiedei був визнаний Рьослером (Rößler) і Данлопом (Dunlop) найбільшим з усіх тригонтарбід. Він досягав близько 51 міліметра в довжину.
Archopterus — рід евриптеридів з пізнього ордовика (хірнантіан) біоти Аньцзі у провінції Чжецзян, Південний Китай. Це перший достовірний ордовицький евриптерид, знайдений в Китаї, а також найдавніший з коли-небудь знайдених в країні. Його відкриття додає нові знання про ранню еволюцію евриптеридів в Гондвані. Типовий вид — Archopterus anjiensis.
Brachyopterus — рід евриптерид з родини Rhenopteridae. Це один з найдавніших відомих родів евриптерид, що був знайдений у відкладеннях середнього ордовика в Монтгомеріширі, Уельс. Хоча в минулому до нього відносили й інші види, сьогодні визнано, що Brachyopterus містить один дійсний вид — B. stubblefieldi.
Strobilopterus — рід евриптерид з родини Strobilopteridae. Рід містить чотири види, два з девону Вайомінгу, США (S. princetonii і S. proteus), один з девону Огайо, США (S. richardsoni) і один з силуру Естонії (S. laticeps). Типовий вид — S. princetonii.
Palaeoisopus — монотипний рід викопних морських павуків (Pantopoda). Відомий лише за одним видом, Palaeoisopus problematicus, знайденим у нижньодевонських сланцях Хунсрюка в Німеччині. Він має кілька незвичних для пантоподів ознак, таких як плавальні ноги різного розміру, медіально розташовані очі, і, що особливо важливо, довге, сегментоване черевце, яке сильно редуковане у сучасних родичів.
Offacolus — вимерлий рід еухеліцерових, групи хеліцерових членистоногих. Його єдиний вид, O. kingi, був знайдений у відкладеннях силурійського періоду (гомерівська епоха) в лагерштетті Венлокської серії в графстві Херефордшир, Англія. Є єдиним представником монотипної родини Offacolidae, і класифікується як базальний (“примітивний”) рід в кладі Euchelicerata, разом з Dibasterium і Prosomapoda.
Lunataspis – найдавніший з відомих мечохвостів. Вперше він був офіційно описаний Девідом Рудкіним (David Rudkin), Гремом Янгом (Graham Young) і Годфрі Ноланом (Godfrey Nolan) на основі скам’янілостей, знайдених на півночі Манітоби, Канада, у 2005 році. Це родовище датується пізнім ордовиком та має вік близько 445 мільйонів років.
Euproops — вимерлий рід морських членистоногих, що належав до ряду Мечохвости (Xiphosura) . Жив між верхнім девоном і верхнім карбоном (350 – 300 млн. років тому). Його викопні рештки знайдені в Європі та Північній Америці.
Mixopterus — рід ракоскорпіонів родини Mixopteridae, що існував у пізньому силурі (426-416 млн років тому). Викопні рештки тварини знайдені в Норвегії та США. Сліди, які приписують Mixopterus, були виявлені в родовищах викопних решток в Рінгерике (Норвегія).
Venustulus — рід синзіфосуринів, парафілетичної групи викопних хеліцерових членистоногих. Раніше Venustulus вважався частиною клади Prosomapoda. Скам’янілості єдиного типового виду, V. waukeshaensis, були виявлені у відкладеннях силурійського періоду у Вісконсині, США та описані у 2005 році. Venustulus є одним із небагатьох родів синзіфосурин, у яких викопні рештки зберегли докази наявності придатків.