Повернемо вимерлих тварин до життя
Scaphokogia — рід китоподібних ссавців із родини карликових кашалотів (Kogiidae), що існував у міоцені-пліоцені на території Південної Америки (Мексика та Перу). Представники роду вирізнялися незвичайною будовою черепа, зокрема трубчастою мордою, масивними кістками лицевої частини та вираженою асиметрією черепа.
Gazellospira — вимерлий парнокопитний ссавець з родини бикових (Bovidae). Він жив в Європі у період від верхнього пліоцену до нижнього плейстоцену (приблизно 3,2–1,8 млн років тому).
Menelikia — рід вимерлих парнокопитних ссавців з родини бикових (Bovidae). Він існував від середини пліоцену до середини плейстоцену (приблизно 4,1–1,4 мільйона років тому), а його скам’янілості знаходять у Східній Африці.
Beneziphius — вимерлий рід китоподібних родини Ziphiidae. Його рештки виявлені в морських відкладах від пізнього міоцену до пліоцену в Бельгії та в рибальських угіддях біля берегів Іспанії.
Samotherium — вимерлий рід із родини Giraffidae, що мешкав у міоцені та пліоцені на території Євразії та Африки. Типовий вид — S. boissieri, описаний у 1889 році.
Numidocapra — вимерлий рід бикових з плейстоцену Африки. Рід Numidocapra був вперше описаний у 1949 році Камілем Арамбургом (Camille Arambourg) на основі скам’янілостей, знайдених в Алжирі у відкладах нижнього плейстоцену. Типовим видом є N. crassicornis.
Kalakocetus — вимерлий рід базальних китоподібних, що мешкав у еоцені в формації Субату поблизу міста Калакоте в штаті Джамму і Кашмір, Індія. Рід є монотипним, єдиним відомим видом якого є Kalakocetus aurorae. Його унікальна морфологія зубів вважається перехідною ланкою між трощильними молярами раоелідів та ріжучими молярами пакіцетидів.
Paraentelodon — вимерлий ентелодонт з пізнього олігоцену Азії. Скам’янілості типового виду P. intermedium були знайдені в Грузії, Казахстані та Китаї. Неідентифікований вид знайдено в Бугті-Хіллз, що належить до пізнього олігоцену Пакистану.
Flandriacetus — вимерлий рід дзьоборилових китоподібних (родина Ziphiidae), що існував у пізньому міоцені у південній частині Північного моря. Рід представлений одним видом — Flandriacetus gijseni. Вид відомий за численними черепами та частковими постскелетними елементами, що дозволяють реконструювати його анатомію та еволюційне положення.
