Повернемо вимерлих тварин до життя
Lyra — вимерлий рід жирафоподібних парнокопитних з міоценової формації Чінджі в Пакистані. Рід містить єдиний вид, L. sherkana, відомий за частковим черепом та фрагментарними кістками. Ліра може бути членом підродини Sivatheriinae. Якщо ця класифікація правильна, то вона представляє найдавнішого з відомих сиватеріїв.
Romaleodelphis — рід вимерлих архаїчних зубатих китів з раннього міоцену Ебельсбергської формації Австрії. Він мав довгі тонкі щелепи та гомодонтні зуби і кочував у морських водах Центрального Паратетису, що колись вкривав більшу частину Європи.
Hemiauchenia — рід верблюдоподібних з триби Lamini, що з’явився в Північній Америці в міоценовому періоді близько 10 мільйонів років тому. Цей рід диверсифікувався і потрапив до Південної Америки в пізньому пліоцені близько 3-2 мільйонів років тому, як частина Великого американського біотичного обміну. Рід вимер наприкінці плейстоцену.
Camelus moreli — вид доісторичних одногорбих верблюдів, виявлений в Ель-Коумі (Сирія). Це один із найбільших верблюдів, що будь-коли жив на планеті. Існував в Азії у плейстоцені, близько 100 000 років тому.
Mesoreodon — вимерлий рід наземних травоїдних ссавців родини Merycoidodontidae, підродини Merycoidodontinae (ореодонти), ендемічний для Північної Америки під час вітнейського етапу олігоцен-міоценових епох (33-20,6 млн років тому). Таким чином, він існував приблизно 12,4 млн років.
Parapontoporia — вимерлий рід дельфінів, що мешкав біля тихоокеанського узбережжя Північної Америки з пізнього міоцену до вимирання роду в пліоцені, споріднений з байцзі (Lipotes vexillifer). Типовий вид — Parapontoporia pacifica.
Aureia — рід зубатих китів, що існував наприкінці олігоцену та на початку міоцену, приблизно 23-22 мільйони років тому. Він жив у мілководних прибережних водах, що вкривали більшу частину острову Аотеароа, сучасна Нова Зеландія. Типовий вид — Aureia rerehua.
Bramiscus — вимерлий рід жирафоподібних парнокопитних з міоценових формацій Чінджі та Дхок Патан у Пакистані. Рід містить єдиний вид, B. micros, відомий за кількома частковими скелетами.
Kogiopsis — рід середньоміоценових китоподібних з родини Kogiidae. У когіопсисів були дуже довгі зуби, 3-12,7 сантиметрів завдовжки, без кореня. Ці зуби зустрічаються переважно у Флориді та Південній Кароліні. Окрім зубів, Kogiopsis відомий насамперед завдяки щелепам. Анатомія зубів і нижньої щелепи подібна до анатомії зубів вимерлого роду кашалотів Orycterocetus.
