Повернемо вимерлих тварин до життя
Оленоід (лат. Olenoides) – трилобіт з ряду Corynexochida, відомий з кембрійського періоду. Назва походить від імені героя давньогрецької міфології Оленоса (грец. Ὄλενος), перетвореного на камінь разом зі своєю дружиною Летеєю. Слово Olenus було використане для назви цього роду трилобітів у 1827 році, а суфікс –oides (“схожий”) був доданий пізніше.
Lyrarapax – рід викопних тварин з родини Amplectobeluidae ряду Radiodonta, який жив у ранньому кембрійському періоді 520 мільйонів років тому. Скам’янілі рештки тварини були знайдені в провінції Юньнань на південному заході Китаю. Другий вид був описаний у 2016 році, він відрізняється головним чином морфологією фронтальних придатків.
Tyrannasorus rex – вимерлий вид жуків, що існував в епоху міоцену, єдиний представник монотипічного роду Tyrannasorus. Викопний екземпляр членистоногого був виявлений в бурштиновій смолі Hymenaea protera в Домініканській Республіці. Вид був описаний Бреттом К. Раткліффом та Федеріко Карлосом Окампо у 2001 р.
Pentecopterus — рід ракоскорпіонів-евриптерид, вимерлої групи водних членистоногих. Скам’янілості були зареєстровані з середньоордовицького періоду та мають вік близько 467,3 млн років. Рід містить лише один вид, P. decorahensis, котрий є найдавнішим відомим евриптеридом.
Аномалокарис (лат. Anomalocaris, від дав.-гр. ἀνώμαλη κᾱρίς «незвичайна креветка») — викопний рід аномалокаридів — тварин кембрію надтипу Lobopodia, примітивних родичів членистоногих. Мешкали в морях, використовували для плавання гнучкі лопаті, розташовані по боках. Для свого часу аномалокарис був гігантською істотою розміром від 60 см до 2 м. Мешкав на території Північної Америки, Китаю та Австралії 535–520 млн років тому.
Jaekelopterus — гігантський евриптерид. Довжина оцінюється в 2,5 м. Це одне з двох найбільших відомих членистоногих (друге — гігантська Arthropleura, хоча, яка тварина була більшою, незрозуміло). Другий за величиною евриптерид — Pterygotus. Типовий вид — Jaekelopterus rhenaniae («крило Отто Єкеля з Рейнської області»).
Terataspis — це порівняно великий рід трилобітів із ряду Lichida довжиною 60 сантиметрів, відомий із раннього девону, приблизно 397 мільйонів років тому. Він жив на мілководді на території сучасних штатів Нью-Йорк та Онтаріо. Не знайдено жодних цілих зразків тварини, лише розчленовані фрагменти його екзоскелету, але фрагментів знайдено достатньо, щоб дозволити дослідникам сформувати реконструкцію цілої тварини. Рід містить лише один вид — Т. grandis.
Telephina – рід незвичайних ордовицьких трилобітів із ряду проетід (лат. Proetida). Telephinidae – це родина пелагічних трилобітів, що мали 9-10 сегментів тораксу, з великими ширококутними очима, що займали більшу частину вільних щік та спрямованими донизу лицьовими колючками. Родина відома протягом усього ордовику і проживала у глибокій воді по всьому світу.
Saurophthirus — викопний рід бліх, що існував у ранній крейді, 130—113 млн років тому. Вважається, що вид належав до групи, яка є проміжною ланкою між базальними блохами та сучасними видами. Комаха сягала 2,5 см завдовжки.
Гігатитан (лат. Gigatitan) – це вимерлий рід титаноптерових комах (ряд Titanoptera, від грец. τιτάν – гігант і πτέρο – крило), які жили в Киргизстані в тріасовий період. Типовий вид – G. vulgaris, описаний Олександром Григоровичем Шаровим в 1968 році. Скам’янілості гігатитана були виявлені в мадигенскій формації (Madygen Formation). За життя гігатитан був хижаком, схожим на богомола з розмахом крил приблизно 33 сантиметри. Це типовий рід сімейства Gigatitanidae, в яке входять тісно пов’язані Nanotitan і Ootitan.