
Houia — рід тварин з клади Dekatriata (клада об’єднує групи Arachnida, Chasmataspidida, Eurypterida) підтипу хеліцерові (Chelicerata) типу членистоногі (Arthropoda).
Повернемо вимерлих тварин до життя
Houia — рід тварин з клади Dekatriata (клада об’єднує групи Arachnida, Chasmataspidida, Eurypterida) підтипу хеліцерові (Chelicerata) типу членистоногі (Arthropoda).
Santanmantis axelrodi (лат.) – вид вимерлих богомолів, єдиний в роді Santanmantis і родині Santanmantidae. Комаха виявлена в крейдяних відкладеннях Південної Америки (Бразилія, Ceara, Crato, формація Santana, близько 120 млн років, верхній апт).
Rhamphophorus – вимерлий рід довгоносикоподібних жуків з родини Nemonychidae ряду Твердокрилі (Coleoptera) відомий з бірманського бурштину, що датується середньою крейдою (вік біля 99 млн. років). Знайдений жук відрізняється дуже довгою передньою частиною голови. Попередня версія статті з описом нового виду опублікована в журналі Cretaceous Research.
Ainiktozoon loganense (лат.) – загадковий викопний організм силурійського періоду, скам’янілості якого вперше виявлені в кінці XIX століття в Шотландії і детально досліджені в 1937 році Д. Скорфілдом, який класифікував організм як примітивне хордове, споріднене з покривниками (Tunicata, або Urochordata). У 1985 році була проведена нова реконструкція останків, у результаті якої були виділені раніше невідомі деталі будови організму, зокрема, орган, що нагадує складне око. Проте, оскільки організм не вдалося віднести ні до одного відомого класу членистоногих, залишилася незмінною інтерпретація Ainiktozoon як фільтруючого протохордового з мінералізованим (фосфатним) скелетом.
Parageralinura – вимерлий рід павукоподібних ряду Uropygi з родини Thelyphonida (батогові скорпіони), який жив у Європі за часів карбону. Назва Uropygi пов’язана з наявністю батоговидного хвостового придатку і означає «хвіст на заду» (грец. οὐροπύγιον, від слів οὐρά – «хвіст» і πυγή – «зад»).
Austrolimulus fletcheri – вимерлий представник ряду Xiphosura, споріднений із сучасним Limulus polyphemus. Голотип і єдиний відомий зразок походить із шарів середньотріасового віку в Бруквейлі, штат Новий Південний Уельс, Австралія.
Aethiocarenus burmanicus (лат.) – викопний вид комах з монотипового роду Aethiocarenus і родини Aethiocarenidae. Через незвичайну трикутну форму голови його виділено в окремий ряд Aethiocarenodea. Описаний по зразку, що знайдений у шматочку бурштину в М’янмі.
Uintascorpio – вимерлий рід скорпіонів з родини Buthidae, що містить єдиний вид Uintascorpio halandrasorum. Цей вид відомий тільки з середнього еоцену формації Грін-Рівер, в басейні річки Пісанс-Крік, графство Гарфілд, північний захід штату Колорадо, США.
Bumastus – вимерлий рід коринексохідних трилобітів, який існував з раннього ордовика до пізнього силуру. Вони були відносно великими трилобітами, що досягали довжини 15 сантиметрів. Характерною особливістю Bumastus є гладкий кулястий панцир та добре розвинені, великі складні очі. Вважається, що вони мешкали в мілководних водоймах. Скам’янілості Bumastus виявлені в Північній та Південній Америці, Європі, Азії та Австралії. Вони класифікуються в родину Styginidae ряду Corynexochida.
Juracimbrophlebia ginkgofolia (лат.) – викопний вид скорпіонниць з родини Комарівкові (Bittacidae), що жив в середині юрського періоду близько 164-165 мільйонів років тому. Один з найбільш ранніх прикладів мімікрії серед комах. Juracimbrophlebia приблизно на 40 мільйонів років старша за інших відомих мімікруючих комах, що в переважній більшості випадків вибирали для наслідування покритонасінні рослини. Єдиний відомий представник роду Juracimbrophlebia.