Stenoscelida — рід вимерлих архозавроподібних з родини Proterochampsidae, що існував на нашій планеті приблизно 227 мільйонів років тому (пізній карній/ранній норій тріасового періоду). Типовий вид — Stenoscelida aurantiacus.
Proterochampsidae — це велика родина вимерлих рептилій, які були ендеміками Південної Америки. Вони були хижими архозавроподібними, але не архозаврами та характеризувалися подовженою мордою. Взагалі, ці істоти мали крокодилоподібну зовнішність і, швидше за все, займали екологічну нішу, подібну до сучасних крокодилів.
Родина Proterochampsidae була названа в 1966 році Ромером (A.S. Romer) в його книзі “Палеонтологія хребетних”. Однак, такі її представники, як Proterochampsa і Cerritosaurus, були відомі ще за кілька десятиліть до створення родини.
Спочатку вважалося, що протерохампсиди є близькими родичами крокодилів, виходячи з їх схожого зовнішнього вигляду. У наступні роки цих тварин часто асоціювали з Proterosuchia, іншою групою довгорилих тріасових архозаврів. Оскільки філогенетичні дослідження стали більш поширеними у 1980-х і 1990-х роках, було встановлено, що протерохампсиди є окремою групою, тісно пов’язаною зі справжніми архозаврами.
Нещодавні дослідження розглядають Proterochampsidae або як сестринський таксон Archosauria (найближчі родичі архозаврів), або як сестринський таксон Archosauria та Euparkeria.
У дослідженні 2011 року незвичайний пізньотріасовий архозавр Doswellia був визначений як найближчий родич протерохампсид. Оскільки досвеллії тісніше пов’язані з протерохампсидами, ніж з будь-якими іншими архозаврами, ці дві групи формують власну кладу.
Оскільки, протерохампсиди близькі до архозаврів, то вони є ключовою кладою для розуміння походження та еволюції відмінних рис архозаврів. На жаль, елементи задніх кінцівок зазвичай погано зберігаються для цієї групи. Тому анатомія задніх кінцівок протерохампсидів досі не мала детальних описів. Ця прогалина була заповнена з відкриттям повної і добре збереженої задньої кінцівки Stenoscelida aurantiacus, що була знайдена в пізньокарнійських/ранньонорієвих (пізній тріас) відкладах південної Бразилії.
Філогенетичне дослідження показало, що новий таксон належить до нерадінозухінових протерохампсид. Вид має незвичний для групи набір ознак, що дає змогу з’ясувати еволюційне походження деяких структур прикріплення м’язів. Наприклад, стегнова кістка Stenoscelida aurantiacus має передній вертлюг та передньолатеральний рубець. Досі ці ознаки не були зареєстровані у інших архозавроподібних, що не належали до архозаврів. Таким чином, новий зразок вказує на те, що деякі типові риси архозаврів з’явилися раніше, ніж вважалося раніше.
Таксон також несе в собі додаткові незвичайні для протерохампсид риси, такі як клубово-фібулярний горбок на передньому краю малогомілкової кістки та рудиментарна фаланга в пальці V. Таким чином, Stenoscelida aurantiacus має одну з найкраще збережених задніх кінцівок серед протерохампсид і проливає світло на розподіл важливих ознак, що стосуються еволюційного контексту Archosauria.
Стаття з описом нової знахідки опублікована в Journal of Systematic Palaeontology.
Скам’янілості
