Spicomellus — базальний анкілозавр 🦤 Вимерлий світ

Spicomellus (що означає “шипований ошийник”) — вимерлий рід травоїдних анкілозаврових динозаврів, які жили на суперконтиненті Гондвана протягом середньої юри. Типовий і єдиний відомий вид — Spicomellus afer, названий і описаний у 2021 році. Його рештки були знайдені в третій субодиниці групи Ель-Мерс (бат-келовей), поблизу Булахфи, на південь від Булеману, Фес-Мекнес, Марокко. Назва роду означає “шипований ошийник”, від латинського “spica” — шип, і “mellum” — собачий ошийник, а видова назва “afer” означає “африканець”.

За часів юри динозаври з групи Thyreophora, зокрема стегозаври, були різноманітними та поширеними у Лавразії (сучасні північні континенти), але їх рештки надзвичайно рідкісні у відкладах Гондвани, нині на південних континентах. Тим не менш, існування фрагментарних решток та слідів свідчить про наявність у Гондвані таксонів з групи Thyreophora. Spicomellus — другий описаний таксон Thyreophora з Північної Африки, після Adratiklit. Це найстаріший відомий анкілозавр взагалі, можливим винятком може бути не названий тиреофор з острова Скай, Шотландія, який міг бути на 2 мільйони років старшим за Spicomellus, хоча досі невідомо, чи був цей старіший вид стегозавром чи анкілозавром. Голотип Spicomellus, NHMUK PV R37412, знаходиться в Музеї природознавства в Лондоні.

Невідомо, коли був виявлений зразок голотипу, NHMUK PV R37412. Він був придбаний Музеєм природознавства у комерційного дилера скам’янілостей Moussa Direct (базується у Кембриджі, Великобританія) у 2019 році. Спочатку доктор Сюзанна Мейдмент (Susannah Maidment), науковий співробітник Департаменту наук про Землю в Музеї природознавства, вважала, що скам’янілість була підробкою, але після КТ сканування скам’янілості вона зробили висновок, що вона справжня. Spicomellus afer був описаний Мейдмент та співавторами 23 вересня 2021 року у статті, опублікованій онлайн у палеонтологічному журналі Nature Ecology & Evolution.

Голотип Spicomellus afer складається з єдиного ребра з чотирма окостенілими колючками. Це особливість, властива тільки Spicomellus, і не відома у жодного іншого хребетного. Зразок голотипу гістологічно розрізали, щоб підтвердити, що це анкілозавр. Інформацію про місцезнаходження скам’янілостей було надано компанією Direct та підтверджено шляхом обговорення з марокканським дилером викопних решток, який продав його. Вчені виявили, що формація, де була знайдена скам’янілість, складається з мілководних морських та континентальних змішаних кластикових, випарних та карбонатних відкладень.

Незважаючи на те, що Spicomellus базальний анкілозавр, збережені дермальні шипи голотипу були зрощені з кісткою. Це особливість, характерна лише для Spicomellus, і не відома в інших хребетних. Оскільки дермальні шипи зрослися з кісткою замість того, щоб бути прикріпленими до м’язової тканини у всіх інших анкілозаврів, ця ознака, ймовірно, ускладнювала б рух тварини.

Хоча його точний розмір невідомий, він, ймовірно, був порівнянний за розміром з іншими анкілозаврами середньої юри, такими як Sarcolestes і Tianchiasaurus. Це означає, що найбільша оцінка розміру дорослого Spicomellus становить не більше 3 метрів.

Spicomellus відомий лише з формації El Mers III групи El Mers. Він співіснував із завроподом “Cetiosaurus” mogrebiensis (який може бути, а може і не бути синонімом завропода Atlasaurus із одночасної наземної формації Геттіоуа) та стегозавром Adratiklit, поїдаючи низькорослі рослини, коріння та бульби. Хижаки екосистеми складалися з невизначених тероподів (можливо мегалозавридів).

Зразок заповнює прогалину в скам’янілостях Ankylosauria і свідчить про те, що незабаром після їх еволюції анкілозаври досягли глобального поширення. Spicomellus вказує на важливу, але ще не виявлену історію скам’янілостей броньованих динозаврів у юрському періоді у Гондвані.

Відкриття також ставить під сумнів попередню теорію про те, що анкілозаври випередили стегозаврів і призвели до їх зникнення. Стегозаври, здається, вимерли в ранній крейді, в той же час, коли анкілозаври збільшилися в різноманітності, що призвело до припущення, що анкілозаври витіснили стегозаврів. Однак обидві клади співіснували в екосистемах юри. Це свідчить про довгострокове екологічне перекриття між стегозаврами та анкілозаврами протягом понад 20 мільйонів років, а отже занепад стегозаврів міг бути спричиненим іншими причинами, ніж конкуренція з анкілозаврами.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter