Smilodectes — рід адапідових приматів, що мешкали в Північній Америці в еоцені. З просунутих ознак в нього відзначається наявність заочноямкової дуги, а також розвинені хапальні пальці на передніх і задніх кінцівках У смілодектів був маленький череп, а великий потиличний отвір був розташований на задній частині черепа, на потиличній кістці.
На 2024 рік відомо три види: Smilodectes gracilis, Smilodectes gingerichi та Smilodectes mcgrewi.
Вид Smilodectes gracilis існував в ранньому еоцені, близько 55 мільйонів років тому. Знайдений він на материковій частині Північної Америки і, судячи з морфології зубів, це був листоїдним.
S. gracilis мав зубну формулу 2.1.4.3/2.1.4.3 і відносно коротку морду з округлою лобовою кісткою порівняно з іншими нотактинами. У цього виду не було симфізарного зрощення, і він мав порівняно зменшені нюхові цибулини і більш розширену зорову кору. Це свідчить про те, що S. gracilis був денним видом. S. gracilis мав об’єм черепа 9,5 куб. см. та середню масу тіла близько 2,1 кг.Судячи з його посткраніального скелета, S. gracilis був адаптованим до вертикального лазіння та стрибків.
Як нотарктиновий примат, Smilodectes нагадував типовий рід групи, Notharctus. Як і його родичі, Smilodectes був невеликим і легким приматом, який проводив більшу частину свого часу в кронах дерев, де, ймовірно, харчувався листям. Це також є відображенням екосистем еоцену, для яких були характерними набагато більші ліси, ніж ті, що можна побачити сьогодні, особливо в межах США.
Скам’янілості
