Sierraceratops 🦤 Вимерлий світ

Sierraceratops (що означає “рогате обличчя з Сьєрри”) – рід цератопсидів-хасмозаврин із пізньокрейдяної формації Hall Lake у Нью-Мексико, США. Рід містить єдиний вид, Sierraceratops turneri, відомий з часткового скелета, включаючи частини черепа.

Хазмозаврини (лат. Chasmosaurinae) – підродина птахотазових динозаврів, що мешкали за часів верхньої крейди (близько 83,6-66,0 млн років тому). Всі відомі види були чотириногими і мешкали в основному в Північній Америці хоча один вид, Turanoceratops, відомий з відкладень Азії. Більшість представників цієї підродини мають лише шишкуваті «зародкові» ріжки, розташовані над очницями, на відміну від своїх ранніх предків.

Скам’янілий екземпляр Sierraceratops був виявлений польовою бригадою Музею природознавства та науки Нью-Мексико (NMMNHS) на ранчо Sierra County ranch мільярдера Теда Тернера. Вчені виявили частини черепа та нижньої щелепи, передпліччя, плеча, таза, хребці та ребра у пізньокрейдяних породах озера Холл. В честь власника ранчо тварина отримала видову назву – turneri.

Череп Sierraceratops мав довжину близько 1,5 метри, а довжина тіла – близько 4,6 метри. Роги над очима Sierraceratops були відносно короткими, а щоки – міцними, що досить незвично для хасмозаврин.

Спочатку Sierraceratops був віднесений до роду Torosaurus, частково на основі припущення, що скам’янілості датуються пізнім маастрихтом. Пізніше дослідження виявило, що ця тварина відрізнялася від торозавра. У торозавра була плоска середня смуга тім’яної кістки, а у Sierraceratops – овальна. Крім того, радіометричне датування свідчить про те, що ця тварина значно старша за торозавра, оскільки датується кінцем кампана або раннім маастрихтом, а не пізнім маастрихтом, як Torosaurus.

Філогенетичний аналіз показує, що Sierraceratops був сестринським таксоном для Bravoceratops та Coahuilaceratops. Він був частиною ендемічної клади цератопсів, що існувала на південному заході США та Мексики. Той факт, що Sierraceratops та його найближчі родичі досі були знайдені лише в Мексиці та на півдні Сполучених Штатів, може підтверджувати гіпотезу про те, що екологічні спільноти у північній та південній частині західної Північної Америки були дуже відмінними одна від одної у період пізньої крейди.

Скам’янілості

Джерела

Поширити