Priconodon — вимерлий рід динозаврів (можливо, нодозавридів), відомий за своїми великими зубами. Його рештки були знайдені в нижньокрейдяній формації Арундель апт-альбського віку в Мюркірку, округ Принс-Джордж, штат Меріленд, США, і в Потомакській групі, також розташованій у штаті Меріленд.
Геологічна служба США була зацікавлена у встановленні віку формації Потомак в Меріленді, що на другу половину XIX століття залишався таємницею. Для розв’язання цієї проблеми звернулись до Отніела Марша (Othniel Charles Marsh), одного з найвпливовіших палеонтологів того часу, з тим, що він встановив відносний вік формації за фауною хребетних, якщо такі будуть знайдені. Марш, своєю чергою, доручив польову роботу Гетчерові, сам тільки описавши зразки видобуті за 2 місяці розкопок. Видобуто було переважно рештки динозаврів та ще деяких хребетних (крокодили, черепахи, риби), тим часом як молюски були порівняно рідкісні. Серед динозаврів він назвав завроподів Pleurocoelus nanus і P. altus (пізніше обох було визнано синонімами Astrodon johnstoni), теропода Allosaurus medius і Priconodon crassus.
Останній рід вчений назвав в 1888 році за зразком USNM 2135. Це був великий зношений зуб. Родова назва означає “зуб-пилка”. Оскільки на той час анкілозаври були загалом невідомі, вчений порівняв зуб з зубами Diracodon (=Stegosaurus). Він не був ідентифікований як анкілозавр, поки Волтер Кумбс (Walter Coombs) не відніс його до Nodosauridae в 1978 році.
Зуби Priconodon вирізняються серед інших нодозаврид за рахунок їхніх розмірів; обідка помітнішого, ніж у Sauropelta, але менш помітного, ніж у Panoplosaurus, Edmontonia чи Silvisaurus; порівняно короткою протяжністю зубчиків уздовж коронки, на відміну від Edmontonia, Panoplosaurus, Silvisaurus чи Stegopelta; відсутністю різкого виступу обідка на зразок наявного у вище згаданих нодозаврид.
У 1998 році Кеннет Карпентер (Kenneth Carpenter) і Джеймс Кіркленд (James Kirkland) в огляді північноамериканських нижньокрейдових анкілозаврів вважали його надзвичайно великим нодозавром, більшим за всіх описаних раніше. В 2001 році Карпентер зберіг його як достовірного нодозавра, але не використовував його у своєму філогенетичному аналізі. Вікаріус з колегами (Vickaryous et al., 2004) в огляді панцирних динозаврів вважали його сумнівним без коментарів. Вест (West) і Тіберт (Tibert) , однак, зробили попередній звіт про морфометричне дослідження, яке показало, що це унікальний рід.
Карпентер і Кіркланд (1998) перерахували 12 додаткових зубів з тієї ж області, що і зуб голотипу, і попередньо додали до роду міцну великогомілкову кістку (USNM 9154). Вони вважали відсутність решток панцира з Арунделі, дивною, але зазначили, що скам’янілості в цій формації все одно рідкісні.
Аж до 2023 року Priconodon був відомий лише за зубами. Однак в 2023 році були знайдені цілі кістки, в тому числі кілька справді масивних хребців. Судячи з розміру цих хребців, Priconodon міг бути одним з найбільших, якщо не найбільшим броньованим динозавром з коли-небудь знайдених.
Як представник нодозаврів, Priconodon був повільною, броньованою, чотириногою травоїдною твариною.
Скам’янілості
Джерела
- https://www.si.edu/object/nmnhpaleobiology_10031829
- http://prehistoricbeastoftheweek.blogspot.com/2023/07/maryland-dinosaurs-major-discovery.html
- https://www.deviantart.com/cisiopurple/art/Priconodon-859003102
- https://www.foxweather.com/earth-space/dinosaurs-fossils-weather-dinosaur-park-maryland
- https://a-dinosaur-a-day.com/post/183222202360/priconodon-crassus
- https://x.com/Bhmllr/status/1244722756001857536
- https://en.wikipedia.org/wiki/Priconodon
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Priconodon