Plesioplatecarpus — мозазавр з крейди 🦤 Вимерлий світ

Plesioplatecarpus — вимерлий рід пліоплатекарпових мозазаврів, відомий з пізньої крейди (середній коньяк — середній сантон) північної частини Мексиканської затоки та Західного внутрішнього басейну Північної Америки.

Plesioplatecarpus був вперше описаний Едвардом Дрінкером Коупом (Edward Drinker Cope) як вид роду Clidastes у 1874 році під час періоду, який отримав назву “кістяних воєн”. Назву Plesioplatecarpus ввели Такуя Коніші (Takuya Konishi) та Майкл Колдуелл (Michael W. Caldwell) у 2011 році, включивши до неї Platecarpus planifrons, який за результатами філогенетичного аналізу виявився відмінним від Platecarpus. Хоча Plesioplatecarpus відрізняється від Platecarpus, все ж визнається, що вони дуже схожі, звідси і назва, яка означає “біля Platecarpus“.

Він відомий за голотипом AMNH 1491, майже повним скелетом. До цього виду також відносять багато інших зразків, зокрема FHSM VP2116 і 2296, UALVP 24240 і 40402 та YPM 40508.

Як і багато подібних мозазаврів, Plesioplatecarpus мав досить короткий череп і витягнуте тіло. Зуби були меншими, ніж у інших мозазаврів. Лобова кістка була надзвичайно масивною і пласкою на верхній поверхні (звідси і видовий епітет “planifrons“). Як і всі мозазаври, Plesioplatecarpus мав обтічне тіло і кінцівки, перетворені на плавники.

Plesioplatecarpus, схоже, був ближчим до меншого кінця розмірної шкали мозазаврів і, швидше за все, був активним швидкоплавним хижаком, що полював на рибу, а не на інших морських рептилій.

Plesioplatecarpus вважається відносно базальним представником підродини Plioplatecarpus, що включає короткочерепних і середніх за розмірами мозазаврів. Дослідження (Konishi and Caldwell, 2011) вказує на те, що Plesioplatecarpus був більш похідним, ніж Selmasaurus, але менш похідним, ніж Platecarpus.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter