Phosphatotitan — вимерлий рід титанозаврових зауроподів, знайдений у басейні Улед-Абдун у Марокко, що датується пізньою крейдою (маастрихтський вік). До цього роду належить єдиний вид — Phosphatotitan khouribgaensis, відомий за частковим скелетом.
Голотип (MHNM.KHG.888) було знайдено в басейні Улед-Абдун у Марокко. Проте його не було описано як новий рід аж до 2026 року, коли Нік Лонгріч (Nick Longrich) з колегами опублікували відповідний опис. Родова назва поєднує слова Phosphate (фосфат) та Titan (титан), тобто “фосфатний титан”. Видова назва походить від назви провінції Хурібга, де його було знайдено.
Phosphatotitan представлений спинними, крижовими та хвостовими хребцями, а також тазом. Новий вид відрізняється від титанозаврів, описаних для крейдяних відкладень Африки та Європи. Натомість він схожий на південноамериканських логнкозаврів, і особливо на Patagotitan, завдяки коротким тілам спинних і хвостових хребців, розширеним спинним і хвостовим нервовим відросткам та широкій лобковій кістці.
У своїх філогенетичних аналізах вчені визначили Phosphatotitan як сестринський таксон до неназваного марокканського зразка з місцезнаходження Сіді Дауї. Південноамериканські Patagotitan та Argentinosaurus були визначені як послідовні зовнішні групи до цієї африканської групи, разом утворюючи кладу Argentinosauridae. Ці таксони є частиною більшої клади Lognkosauria, єдиними іншими визначеними членами якої також є південноамериканські види.
Невеликі розміри Phosphatotitan порівняно з іншими представниками Lognkosauria (3,5–4 тонни) свідчать про те, що він еволюціонував у напрямку зменшення розмірів.
Близькі родинні зв’язки марокканських титанозаврів та абелізавридів із південноамериканськими видами можуть свідчити про широке поширення цих клад до розриву Південної Атлантики та відокремлення Африки від Південної Америки близько 100 млн років тому. Складний характер океанічного розселення може пояснити наявність різних ліній салтазавроїдів по всьому світу. Фауна динозаврів Гондвани пізнього крейдового періоду була в значній мірі ендемічною через поєднання континентальної фрагментації, вимирання та розселення. Це створило високий рівень ендемізму на південних континентах та в межах Африки, що свідчить про те, що недооцінювання різноманітності динозаврів маастрихту.
Phosphatotitan співіснував із Chenanisaurus, Taleta, Ajnabia, Minqaria, та іншими видами в басейні Улед-Абдун.
Скам’янілості
