Parvodus — вимерлий рід гібодонтоподібних акул, відомий з мезозойської ери. Первинне дослідження, яке дало назву роду, вважало дійсними 3 види, які початково були віднесені до Lissodus.
Гібодонтоподібні (Hybodontiformes) — вимерлий ряд акул, що існував у палеозої та мезозої з карбону по крейду (360-65 млн років тому). Вимерли, можливо, через конкуренцію з боку інших акул. Lonchidion був одним з останніх гібодонтів. Його відмінні зубчасті дрібні шипи зустрічаються в прісноводних відкладеннях у Вайомінгу разом з скам’янілостями останніх динозаврів, у тому числі тиранозавра і трицератопса. Hybodontiformes описані переважно на основі різних зубів і колючок плавників. Відомо, що вони мешкали у прісній і солоній воді.
Початкові три види роду це P. curvidens (Duffin & Thies, 1997, пізня юра), P. pattersoni (Duffin, 1985, середня юра), P. rugianus (Ansorge, 1990, нижня крейда). Всі вони походять з Європи. У статті з описом роду також зазначено, що можливе знахідка відома з синемуру Англії.
Деякі пізніші дослідження також включали до роду вид Parvodus heterodon (Patterson, 1966) з ранньої крейди Англії, хоча інші дослідження включали цей вид до роду Polyacrodus. Деякі дослідження також включали вид “Hybodus” parvidens (Woodward, 1916), з ранньої крейди Європи та Північної Америки до роду Parvodus. Цей вид також був віднесений до Polyacrodus. У статті 2023 року до роду був віднесений нещодавно описаний вид P. huizodus з раннього тріасу Китаю. Про вид Parvodus celsucuspus (Rees et al, 2013) повідомляється з ранньої крейди Англії та Франції.
У 2024 році був описаний новий вид акул, що отримав назву Parvodus ominechonensis. Він жив у пізньому тріасовому періоді, між 237 і 227 мільйонами років тому.
Кілька ізольованих зубів Parvodus ominechonensis були зібрані з прісноводної формації Момонокі в містечку Оміне-чо в західній частині Майну, Ямагуті, Японія.
З Японії відомі різноманітні тріасові гібодонти. Однак, Parvodus ominechonensis є єдиним видом, відомим з не морських відкладів. Це також перша зареєстрована знахідка родини Lonchidiidae.
Згідно з дослідженням, Parvodus ominechonensis заповнює прогалину в стратиграфічному літописі Parvodus між знахідками в шарах середнього тріасу та середньої юри. Тріасові види роду включають Parvodus huizodus з оленеку Китаю, Parvodus sp. з анізію Китаю та Parvodus ominechonensis з карнію Японії.
Після тріасу Parvodus відомий з морських і не морських шарів по всій Лавразії і в Південній Америці до його вимирання в ранній крейді.
Це свідчить про те, що Parvodus міг виникнути в прісноводних місцях в південно-китайському регіоні Пангеї після масового вимирання наприкінці пермського періоду і диверсифікувався протягом тріасу в сучасній Східній Азії, перш ніж досягти глобального поширення пізніше в мезозої.
Скам’янілості
Джерела
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Гібодонтоподібні
- https://en.wikipedia.org/wiki/Parvodus
- https://www.sci.news/paleontology/parvodus-ominechonensis-12990.html
- https://www.paleozoobr.com/hibodontes-hybodonts
- https://www.destination-cognac.com/en/visits-and-heritage/the-palaeontologic-site-at-angeac-charente/
- https://petitcarnetpaleo.blogspot.com/2015/07/la-faune-dangeac-charente.html