Olenelloides — рід вимерлих оленеллоїдних трилобітів невеликого розміру (приблизно 1 сантиметр в довжину). Він жив в кембрійському періоді (приблизно від 524 до 518,5 мільйонів років тому). Найпомітнішою особливістю є шестикутний головний щит, який мав 6 шипів, схожих на промені. Типовий вид — Olenelloides armatus.
Рід названий на честь спорідненості з Olenellus, яка передбачалась спочатку. Видовий епітет armatus, латинський прикметник, що означає «броньований», є посиланням на жорстокі шипи головного щита.
Olenelloides armatus було зібрано з Fucoid Beds на північних схилах Мел-а’Гіубхайса, графства Росс і Кромарті, Шотландія, Великобританія.
Як більшість ранніх трилобітів, Olenelloides мав майже плоский зовнішній скелет, що був лише тонко кальцинованим, та мав серповидні очні виступи. Як частина підряду Olenellina, Olenelloides позбавлений спинних швів. Подібно до всіх інших членів надродини Olenelloidea, очні гребені виходять із задньої частини лобової частки (L4) центральної частини цефалону, яка називається глабела.
Екзоскелет Olenelloides armatus невеликий (до 1 см) і вузький (відношення ширини, виміряної між основами крайніх шипів, до довжини менше половини).
Головний щит (або цефалон) Olenelloides мав шестикутну форму з трьома парами шипів, що відходять від кожного з кутів цефалона, усі довжиною майже на 2⁄3 діаметра голови. Передня пара (або прокранідіальні шипи) розміщені під кутом близько 25° до осі, середня пара (або генальні шипи) — близько 100°, а задня пара (або міжгенальні шипи) — близько 150°. Міжгенальні шипи виходять не з межі цефалону, а скоріше з боків 2-ї частки глабеллі ззаду. Передня частина цефалону злегка випнута вперед, щоб розмістити лобову частку піднятої центральної ділянки, яка називається глабела. Очні частки короткі, широкі та сильно вигнуті, займають більшу частину середньої третини площі за межами глабели («щоки»). Потиличне кільце ширше за інші глабелярні частки і має потовщення на задньому краї по середній лінії.
Торакс Olenelloides мав широку вісь, що становила близько 2⁄5 загальної ширини грудної клітки, не враховуючи шипів, і складався з 9 сегментів. Фронтальні три сегмента рівні за розміром, але сегменти, розташовані далі, зменшуються спереду назад. Сегменти торакса мають потовщення на задньому краї по середній лінії, що зменшується до спини. Перший, другий, четвертий і п’ятий сегменти торакса (рахуючи спереду назад) не мають шипів, передній край зовнішніх часток (або плеври) відхиляється назад під кутом 150°, закінчуючись тупою вершиною. Третій сегмент закінчується латерально прямим шипом, який повертає назад приблизно під кутом 150°. Сегменти з шостого по десятий мають шипи, які вигинаються назад і дедалі більше всередину до серединної лінії.
Бен Піч (Ben Peach) описав цього трилобіта як Olenellus (Olenelloides) armatus, віднісши його до нового підроду Olenellus. Інші ранні вчені розглядали Olenelloides armatus як окремий рід, тісно пов’язаний з Olenellus. Макнамара (McNamara) стверджував, що O. armatus еволюціонував від предкового Olenellus через збереження ювенільних ознак (педоморфоз), і вважав оригінальне ранжування більш правильним. Проте зараз вчені пропонують розглядати Olenelloides як своєрідний, але дійсний рід у складі Olenellidae, і тимчасово відносять його до підродини Laudoniinae. Вчені стверджують, що відсутність преглабелярного поля та наявність розвинутих генальних шипів не є ювенільними ознаками, а є спільними з Laudonia. Ліберман (Lieberman) не підтримує віднесення Olenelloides до Laudoniinae, а альтернативно пропонує включити його до Biceratopsinae.
Olenelloides armatus, ймовірно, був швидким представником придонного бентосу, що харчувався детритом.
Скам’янілості
Джерела
- https://www.trilobites.info/olenellinaguide.htm
- https://www.nytimes.com/interactive/2014/03/04/science/trilobites.html
- https://spinops.blogspot.com/2022/06/olenelloides-armatus.html
- https://www.deviantart.com/avancna/art/Olenelloides-armatus-594882323
- https://en.wikipedia.org/wiki/Olenelloides
- http://www.3d-fossils.ac.uk/fossilType.cfm?typSampleId=6990