Notobatrachus — земноводні з Salientia 🦤 Вимерлий світ

Notobatrachus — рід вимерлих земноводних з надряду Salientia. Представники роду жили в середньо-юрську епоху (келовейський-батський віки, 168,3-163,5 млн років тому) в Південній Америці (Патагонія, Аргентина), тобто хронологічно ближче до сучасних безхвостих, ніж найдавніші жаби з родів Prosalirus і Vieraella.

Довжина представників роду Notobatrachus як правило 100-120 мм, але були виявлені екземпляри до 150 мм в довжину.

Notobatrachus був вперше описаний в 1956 році Освальдо Рейгом (Osvaldo Reig) на основі численних скам’янілостей, виявлених в Патагонії і класифікованих як Notobatrachus degiustoi. Скам’янілості включають безліч екземплярів різного розміру і різного ступеня розвитку, тому можна було реконструювати частину онтогенетичної послідовності. Інший трохи більш пізній вид, що походить з келовею, також з Патагонії, – це N. reigi (Baez і Nicoli, 2008). Цей вид відомий більш фрагментарними екземплярами.

Notobatrachus був віднесений до сучасної родини Leiopelmatidae (Sanchiz, 1998), але деякі автори вважають, що деякі плезіоморфні характеристики Notobatrachus не дозволяють віднести його до якої-небудь родини сучасних безхвостих земноводних. Цю тварину пропонують виключити зі справжніх безхвостих земноводних, хоча і всередині клади Salientia, яка також включає такі роди як Triadobatrachus і Czatkobatrachus (Escapa et al., 2008).

Notobatrachus відрізнявся великими очима, що свідчить про нічний спосіб життя. Пересувався, ймовірно, стрибками.

У 2024 році з аргентинської формації Ла Матильда було знайдено пуголовка N. degiustoi (MPM-PV 23540). Він є найдавнішим відомим пуголовком і першою личинкою стовбурового представника Anura в історії викопних організмів.

Реконструкція пуголовків і дорослих особин *Notobatrachus degiustoi*.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter