Moabosaurus — туріазавр-зауропод з крейди 🦤 Вимерлий світ

Moabosaurus — рід туріазаврових динозаврів-зауроподів, знайдений у формації «Седар-Маунтін» раннього крейдового періоду в штаті Юта, США.

Moabosaurus характеризується комплексом ознак, серед яких: надзвичайно низькі та тонкі невральні відростки, поперечні гребені на задніх шийних та передніх спинних хребцях; проксимальні та дистальні хвостові хребці з вираженим процелієм; ліктьова кістка з добре розвиненими бічними та медіальними передньо-проксимальними гребенями у поєднанні з великим ліктьовим відростком.

Згідно зі статтею 2017 року, в якій було офіційно названо та описано Moabosaurus, довжина цієї тварини досягала 10 метрів. Однак досліджувані екземпляри належали молодим і підлітковим особинам, тому цілком можливо, що у зрілому віці ця тварина була довшою.

Moabosaurus був знайдений у кар’єрі «Далтон-Веллс», що розташований приблизно за 20 км на північний захід від міста Моаб, штат Юта. З 1975 по 2005 рік у цьому кар’єрі було вилучено частини щонайменше 18 особин Moabosaurus (за кількістю знайдених черепних коробів), загалом понад 5 500 кісток. Багато з виявлених кісток є фрагментарними через інтенсивне витоптування, про що свідчать переломи та подряпини від витоптування. Іншим фактором, що сприяв руйнуванню кісток до їхнього поховання, було поїдання комахами. Комахи, ймовірно личинки жуків, поїли ті частини кісток, що контактували з ґрунтом, про що свідчать нори та сліди від щелеп. Згодом кістки були перенесені на невелику відстань потоком і поховані в осадах, вимитих з розташованої нижче формації Моррісон. Вік детритних кристалів циркону з кар’єру «Далтон-Веллс» становить 125 мільйонів років. Це вказує на те, що Moabosaurus належав до аптського віку.

У 2017 році Брукс Брітт (Brooks B. Britt), Родні Шітс (Rodney D. Scheets), Майкл Вайтінг (Michael F. Whiting) та Д. Рей Вілхайт (D. Ray Wilhite) визначили та описали типовий вид Moabosaurus utahensis. Назва роду походить від назви міста Моаб. Видова назва вказує на походження з Юти. Назва Moabosaurus вже з’являлася у брошурі 2006 року, але залишалася недійсним nomen nudum аж до опису 2017 року. Голотип, BYU 14387, складається з трьох передніх хребців, два з яких лежали в анатомічному зв’язку, а третій був знайдений на відстані двадцяти сантиметрів. Йдеться про четвертий–шостий хребці.

Загалом знайдені елементи Moabosaurus демонструють значну взаємну варіативність. Вона настільки сильна, що, якби порівнювати лише крайні випадки, то, на думку Брітта, їх вважали б належними до різних видів.

З відливок елементів було складено композитний скелет Moabosaurus, який виставили в Музеї палеонтології Університету Брігама Янга. Його доповнили черепом Camarasaurus.

Філогенетичний аналіз, наведений у статті з описом виду 2017 року, показав, що Moabosaurus є базальним титанозавроподібним макронарієвим неозавроподом. На відміну від інших титанозавроподібних зауроподів він мав товстостінні хребці з великими пневматичними камерами, як у базальних макронарій, та великі лопатоподібні зуби, як у Camarasaurus. Однак друге дослідження, проведене у 2017 році, віднесло його до групи Turiasauria, тобто поза межі Neosauropoda. З Turiasaurus він має спільні похідні ознаки черепної коробки, роздвоєні шийні ребра, надзвичайно низькі невральні відростки на шийних та передніх спинних хребцях, а також проксимальні хвостові хребці з сильно процельним перетином.

У кар’єрі «Далтон-Веллс» також було знайдено зразки Venenosaurus (зауропода з родини брахіозавридів), тероподів — Utahraptor та Nedcolbertia, а також ігуанодонта з високим хребтом та анкілозавра Gastonia. Нединозаврові таксони у кар’єрі зустрічаються рідко і обмежуються фрагментами птерозавра, крокодила, черепахи та неохористодера.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Залишити коментар Скасувати коментар