Megapterygius — мозазавр з крейди Японії 🦤 Вимерлий світ

Megapterygius — вимерлий рід мозазаврів з пізньокрейдової формації Тоядзьо (мулистий пісковик Хасегава) в Японії. Рід містить єдиний вид, M. wakayamaensis, відомий за майже повним скелетом.

Голотипний зразок Megapterygius, WMNH-Ge-1140240002, був знайдений у відкладах мулистих пісковиків Хасегава формації Тоядзьо поблизу вершини гори Тоядзьо в префектурі Вакаяма, Японія. Зразок складається з часткового черепа, повного шийного та спинного хребетного ряду з більш ніж 40 хребцями, ребер, обох передніх ластів та лівого заднього ласта.

У 2023 році Коніші (Konishi) з співавторами описали Megapterygius wakayamaensis як новий рід і вид мозазаврів на основі цих викопних решток. Родова назва “Megapterygius” походить від давньогрецького mégas, що означає “великий”, і pterygion, що означає “крило”. Це посилання на надзвичайно великі крилоподібні ласти характерні для Megapterygius. Видова назва “wakayamaensis” походить від назви префектури Вакаяма, де був знайдений і зберігається голотип.

Японська назва Megapterygius – “Wakayama Soryu” (和歌山滄竜), що перекладається як “синій дракон Вакаями”. Саме слово “сорю” (滄竜) використовується для позначення мозазаврів.

Megapterygius — це мозазавр середнього розміру, з приблизною довжиною черепа 0,8 метра і довжиною тіла близько 6 метрів. Передні і задні ласти довші за череп. Ця особливість не спостерігається у жодного іншого мозазавроїда з веслоподібними кінцівками. Крім того, задні ласти навіть більші за передні, що спостерігається лише у Tylosaurus.

Нервові відростки задніх спинних хребців голотипу Megapterygius демонструють різку зміну орієнтації, причому щонайменше п’ять нервових відростків виступають антеродорсально. Це також спостерігається у деяких дельфінуватих китів (Delphinoidea), де ця ділянка відповідає основі спинного плавця. Також, як і у китоподібних, зміна орієнтації відбувається позаду від центру ваги тварини. У Megapterygius ці хребці розташовані після основної частини грудної клітки. Якби спинний плавець був присутнім, він міг би забезпечувати стабільність під час руху під водою. Megapterygius є першим опублікованим доказом такої будови тіла.

Голівка плечової кістки Megapterygius має сідлоподібну форму і медіолатерально потовщена. Це, ймовірно, вказує на великий діапазон рухів як для згинання/розгинання, так і для приведення/відведення передніх ластів, що дозволяло тваринам швидко маневрувати. Головка стегнової кістки добре закруглена і майже кругла в проксимальному розрізі. Це дозволяє припустити, що Megapterygius був здатним до швидкого контролю обертання і гальмування.

Черепна частина навколо очної ямки злегка розширена в горизонтальному напрямку, що дозволяє припустити, що Megapterygius мав бінокулярний зір, який допомагав йому полювати на здобич. Після Phosphorosaurus, це другий випадок мозазавра з бінокулярним зором. Хоча у голотипу Megapterygius хвіст не дуже добре зберігся, на основі споріднених таксонів можна припустити, що він, ймовірно, мав хвостовий плавець у формі півмісяця. Такий плавець міг допомагати в русі і забезпечувати швидкі повороти.

Ґрунтуючись на поєднанні всіх цих особливостей і великому розмірі ластів, вчені припускають, що Megapterygius міг бути вправним мисливцем на великі групи дрібної здобичі, яку було важко впіймати, наприклад, косяки риб.

Поблизу місця знахідки голотипу Megapterygius також були знайдені скам’янілості амонітів (Pachydiscus awajiensis), двостулкових молюсків (Nanonavis sp., Apiotrigonia sp. та Inoceramus sp.) та черевоногих молюсків (Globularia izumiensis, Gigantocapulus problematicus). Крім того, навколо голотипу Megapterygius було знайдено більше сотні зубів акул. Це свідчить про те, що акули об’їдали труп після смерті.

Коніші (Konishi, 2023) визначив Megapterygius як мозазавринового представника клади мозазаврів (Mosasauridae), як сестринський таксон до клади, що містить Moanasaurus, Rikisaurus, Mosasaurus spp. і Plotosaurus.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter