Mambawakale — це рід великих базальних паракрокодиломорфів з ложе Манда (середній тріас) в Танзанії. Він отримав неофіційну назву Pallisteria, перш ніж був офіційно описаним під нинішньою назвою майже через 60 років після свого відкриття. Рід містить один вид – Mambawakale ruhuhu.
У 1963 році, після здобуття Танзанією незалежності, Алан Чаріг (Alan Charig) приймав участь у спільній експедиції Музею природної історії Лондона та Лондонського університету, а також дослідників з Уганди, Південної Африки та Единбурга, до Танзанії та Замбії. Експедиція в значній мірі покладалася на підтримку місцевих жителів, які виявляли місцевості з скам’янілими рештками та самі скам’янілості, хоча в польових нотатках вони залишилися неназваними.
Скам’янілості, виявлені в 1963 році, були зібрані і збережені в Музеї природної історії Лондона. Серед цих скам’янілостей був неповний череп великого крокодиломорфа, який відзначався своїми великими розмірами і неофіційно називався Pallisteria angustimentum (на честь друга Чаріга Джона Вівера Паллістера (John Weaver Pallister) та латинських слів «angustus» і «mentum», що означали «вузьке підборіддя»).
Про Pallisteria було надано небагато інформації, не були записані ні подробиці опису, ні числові виміри, ні навіть номер зразка. Рукопис, хоча і зазначений як «у друку», ніколи не був опублікованим, що робило Pallisteria (і родину Pallisteriidae) nomen nudum. Після офіційного опису Teleocrater, Mandasuchus, Hypselorhachis і Nyasasaurus, Pallisteria була останньою із значущих викопних архозаврів, про яких повідомляв Чаріг.
Формальний опис голотипного зразка (NHMUK R36620) був опублікований через 59 років у 2022 році Річардом Дж. Батлером (Richard J. Butler) з колегами, які назвали його Mambawakale. Окрім черепа, команда Батлера також описала пов’язаний посткраніальний матеріал, згаданий у польових нотатках, включаючи елементи шийного ряду та ліву кисть.
Ім’я Mambawakale є складеним із слів мови суахілі «mamba» (крокодил) і «wakale» (давній). Назва виду відноситься до басейну Рухуху, де були знайдені скам’янілості.
Виходячи з довжини черепа в 75 см, мамбавакале був би псевдозухією великого розміру невідомого віку. Хоча зберігся лише нижній край зовнішніх носових кісток, їх протяжність на більшій частині переднечелюстної кістки та більшій частині верхньої щелепи припускає, що вони були великого розміру, порівнянного з Batrachotomus.
Контакт між верхньою щелепою і верхньощелепною кісткою відзначається невеликим звуженням, видимим при перегляді черепа знизу, і знаходиться в межах короткої беззубої ділянки щелепи (діастеми). Поверхня піднебіння показує серію ямок в які, ймовірно, входили зуби нижньої щелепи, коли щелепа була зімкнута. Кожна передщелепнга кістка містить чотири зуби, останній з яких значно більший за перші три. Така помітна гетеродонтність передщелепних зубів описується як аутапоморфія Mambawakale і значно відрізняється від більшості інших архозаврів.
Поверхня верхньої щелепи, хоча і погано збережена, не має ознак зморщення і виглядає гладкою. Взагалі, верхня щелепа схожа на щелепи Saurosuchus і Prestosuchus. Вона пряма, а її кістки розходяться одна від одної по мірі віддалення від передщелепної кістки. Верхня щелепа містить десять зубів, кожен з яких має незначні відмінності в розмірі, на відміну від передщелепної кістки. Проте є невелике зменшення в останніх чотирьох зубах.
Половинки нижньої щелепи формують подовжений симфіс, що надає підборіддю вузького вигляду, що і зазначив Чаріг, називаючи P. angustimentum. Хоча в якийсь момент це вважалося похідною ознакою орнітозухідів, ця морфологія також може спостерігатися в інших групах, таких як крокодилоформи, попозавроїди та фітозаври. Неглибокі зубні зуби містять від п’ятнадцяти до шістнадцяти зіфодонтних зубів.
Центр хребта в Mambawakale схожий на центр хребта Stagonosuchus, що робить ймовірним те, що два таксони можуть представляти один і той же вид. Однак відсутність добре збереженого посткраніального матеріалу в Mambawakale і добре збереженого черепного матеріалу в Stagonosuchus унеможливлює остаточне твердження з цього питання. Mambawakale легко відрізнити як від Parringtonia, так і від Nundasuchus і, ймовірно він , не представляє ні Hypselorhachis, ні Mandasuchus.
В порівнянні з південноамериканським Prestosuchus, Mambawakale, можливо, мав довжину черепа до 75 см і був однією із найбільших псевдозухій середнього тріасу, порівнянною за розміром з Etjosuchus.
Філогенетичний аналіз відновив Mambawakale як базального паракрокодиломорфа в політомії з двома іншими псевдозухіями з ложа Манда, Poposauroidea і Loricata. Включення Nundasuchus не вплинуло на це розміщення у філогенетичному дереві. Однак загалом позиція Mambawakale в Archosauria лише слабо вирішена і погано підтримується. Його можна чітко ідентифікувати як архозавра, однак його розміщення в Pseudosuchia є менш певним, оскільки багато ознак, які могли б помістити його в цю групу, більш поширені в інших кладах архозаврів.
Скам’янілості
