Arvernoceros — вимерлий парнокопитний ссавець, що належить до оленевих (Cervidae). Він жив між верхнім пліоценом і нижнім плейстоценом (близько 3,2 – 1,2 мільйона років тому), а його викопні рештки були знайдені в Європі та Азії.
Місце життя: Європа
Європа — частина світу в Північній півкулі. Омивається Північним Льодовитим океаном на півночі, Атлантичним океаном на заході та Середземним морем на півдні. На сході та південному сході відокремлена від Азії Уральськими та Кавказькими горами, річкою Урал (за іншою версією, Ембою), Каспійським та Чорним морями. Площа — 10 180 000 км2, що становить 2 % площі Землі або 6,8 % суходолу. Природна рослинність дуже змінена або знищена людиною; стан лісів погіршується. Зледеніння під час останнього льодовикового періоду та присутність людини вплинули на поширення європейської фауни. В багатьох районах Європи більшість великих травоїдних та хижих тварин були знищені полюванням. Шерстистий мамонт вимер до кінця неоліту. Сучасні вовки та ведмеді знаходяться під загрозою зникнення.
Birgeria
Birgeria — викопний рід риб ряду Палеоніскоподібні (Palaeonisciformes), що існував у тріасовому періоді. Скам’янілі рештки представників роду знайдені в Європі, Гренландії, Китаї та США. Найдавніші скам’янілості походять із інських відкладень формації Ворді-Крік у Східній Гренландії.
Silesaurus
Сілезавр (Silesaurus) — рід архозаврів, що мешкав у пізньому тріасі на території сучасної Європи. Відкриття скам’янілостей щонайменше десятка особин дозволило відносно точно реконструювати морфологію тварини, а також вивчити мікроструктуру та фізіологію кісток. Ці аналізи свідчать про те, що він належав до групи спритних і активних тварин. Silesaurus, ймовірно, вів стадний спосіб життя. Усі відомі скам’янілості, які, безсумнівно, належать представникам цього роду, походять із Красєюва в Опольському воєводстві, Польща.
Lagomeryx
Lagomeryx – рід доісторичних копитних, які мешкали в Євразії від нижнього до середнього міоцену. Скам’янілі рештки були знайдені в Європі та Азії.
Aviraptor
Aviraptor — викопний рід хижих птахів родини яструбових (Accipitridae), що існував в Європі у пізньому олігоцені (31-30 млн років тому). Викопні рештки птаха знайдено в Польщі (село Ямна Долішня на південному сході країни). Рід містить один вид, Aviraptor longicrus. Його назвали в 2020 році Джеральд Майр (Gerald Mayr) і Йорн Хурум (Jørn Hurum) на основі одного майже повного зразка. Назва роду походить від латинських слів avis, що означає «птах», і raptor, що означає «грабіжник», а назва виду походить від латинських слів longus, що означає «довгий», і crus, що означає «нога».
Hexameroceras
Hexameroceras — рід наутилоїдних головоногих молюсків з родини Hemiphragmoceratidae ряду Oncocerida, що мешкав у середньому та пізньому силурі. Його скам’янілості були знайдені в Північній Америці в Індіані, Нью-Йорку, Огайо та Вісконсині та в Європі в Чехії.
Dunkleosteus
Дунклеостей (Dunkleosteus) — рід вимерлих панцирних риб ряду артродіри (Arthrodira) класу плакодерм (Placodermi), що жили в девонському періоді, 415-360 млн років тому. Представники роду відносились до найбільших морським хижакам свого часу. Викопні рештки були виявлені в Марокко, Бельгії, Польщі та Північній Америці.
Megateuthis
Megateuthis gigantea – один з найбільших відомих видів белемнітів. Довжина ростра (частина внутрішньої раковини) M. gigantea, який був знайдений в середньоюрських відкладеннях Європі та Азії, досягала 46 см, а загальна довжина тіла цієї тварини могла доходити до 3 м.
Tragoportax
Tragoportax — вимерлий рід ссавців, що належить до родини Бикові (Bovidae). Він жив у верхньому міоцені (близько 11 – 7 мільйонів років тому), а його викопні рештки були знайдені в Європі, Азії та Африці.
Pendraig
Pendraig (що означає “головний дракон” на середньо -валлійському) – рід базальних динозаврів-тероподів з Південного Уельсу. Родове ім’я перекладається як «головний дракон» і одночасно є валлійським аналогом прізвиська легендарного короля Утера Пендрагона. Рід містить один вид, Pendraig milnerae, названий на честь Анжели Мілнер (Angela Milner). Зразок був виявлений у кар’єрі Пант-і-Ффіннон і належав істоті, яка мала б довжину біля одного метра. Вік відкладень, в яких знаходилися скам’янілості, становить від 214,7 до 201,3 мільйона років (верхній тріас). Вчені відзначають, що P. milnerae – найдавніший теропод Великобританії серед науково описаних видів.