Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Європа
Європа — частина світу в Північній півкулі. Омивається Північним Льодовитим океаном на півночі, Атлантичним океаном на заході та Середземним морем на півдні. На сході та південному сході відокремлена від Азії Уральськими та Кавказькими горами, річкою Урал (за іншою версією, Ембою), Каспійським та Чорним морями. Площа — 10 180 000 км2, що становить 2 % площі Землі або 6,8 % суходолу. Природна рослинність дуже змінена або знищена людиною; стан лісів погіршується. Зледеніння під час останнього льодовикового періоду та присутність людини вплинули на поширення європейської фауни. В багатьох районах Європи більшість великих травоїдних та хижих тварин були знищені полюванням. Шерстистий мамонт вимер до кінця неоліту. Сучасні вовки та ведмеді знаходяться під загрозою зникнення.
Blasisaurus — рід ламбеозавринових динозаврів-гадрозавридів, він відомий з часткового черепа та скелета, знайденого в породах пізнього маастрихтського віку (пізня крейда) Іспанії. Типовий вид — Blasisaurus canudoi, описаний у 2010 році групою дослідників з Іспанії: Пенелопою Крузадо-Кабальєро (Penélope Cruzado-Caballero), Ксаб’єром Переда-Субербіолою (Xabier Pereda-Suberbiola) та Хосе Ігнасіо Руїсом-Оменьяка (José Ignacio Ruiz-Omeñaca).
Bothriodon — вимерлий парнокопитний ссавець з родини Anthracotheriidae відомий від пізнього еоцену до раннього олігоцену, його рештки були знайдені в Азії, Європі та Північній Америці. Тварина була розміром приблизно з велику свиню, сягаючи ваги понад 199 кг.
Deiphon — своєрідний рід силурійських трилобітів з ряду Phacopida, родини Cheiruridae. Його рештки були виявлені на території Західної та Центральної Європи, а також у центрі та на заході США. Типовий вид, Deiphon forbesi, відомий з відкладень Богемії. Він був відкритий і вперше описаний французьким палеонтологом Йоахімом Баррандом (Joachim Barrande) у 1850 році. Відомий тим, що мав дуже незвичайну форму, завдяки чому його рештки легко впізнаються в геологічних формаціях.
Петеїнозавр (лат. Peteinosaurus, від др.-грец. πετεηνός σαῦρος — крилата ящірка) — рід птерозаврів в який включають єдиний вид Peteinosaurus zambellii, що існував за часів тріасового періоду (215,6-212,0 млн років тому) на території сучасної Італії. Найкраще збережені викопні рештки знайдено в Італійських Альпах. Видове ім’я, zambellii, вшановує Рокко Замбеллі (Rocco Zambelli), куратора музею природної історії Бергамо.
Plesiosiro — вимерлий рід павукоподібних, відомий виключно за дев’ятьма екземплярами з верхнього кам’яновугільного періоду Козлі, Стаффордшир, Сполучене Королівство. Рід є монотипним та представлений лише видом Plesiosiro madeleyi. Цей вид був описаний Реджинальдом Іннесом Пококом (Reginald Innes Pocock) у його важливій монографії 1911 року про британських павукоподібних кам’яновугільного періоду. Це єдиний відомий представник ряду Haptopoda.
Двінія (лат. Dvinia) – рід базальних цинодонтів, єдиний у родині Dviniidae. Жили за часів пізньопермської епохи (вятський вік, 259,0-252,3 млн років тому) на території сучасної Архангельської області (Росія). Двінії були невеликими тваринами, розміром з кішку, і, мабуть, харчувалися будь відповідною їжею – комахами, різними дрібними тваринами, плодами рослин.
Vectiraptor (що означає «злодій з острова Уайт») — рід динозаврів-дромеозавридів із формації Вессекс у Сполученому Королівстві, формація датується баремським віком. Типовий і єдиний вид – Vectiraptor greeni. Тварина представлена пов’язаними спинними хребцями і частковим крижем.
Opisthias — рід дзьобоголових плазунів. Типовий вид, Opisthias rarus, відомий з пізньоюрської формації Моррісон на заході Північної Америки, де присутній у стратиграфічних зонах 2 та 4–6. Нижня щелепа також відома з Лулвортської формації у Сполученому Королівстві, що належить до беріаського віку. Ця знахідка схоже, відрізняється від північноамериканського типу. Інші рештки також відомі з пізньої юри Португалії. Фрагментарна зубна кістка, яка, можливо, відноситься до Opisthias відома з кісткового ложа Анжа-Шаранта у Франції.
Palaeosinopa – вимерлий рід плацентарних ссавців, що належать до родини Pantolestidae, існували з палеоцену по еоцен (від 56,8 до 48,6 мільйонів років тому). Вели напівводний спосіб життя. Їх раціон складався з водних і напівводних організмів. Викопні кістки Palaeosinopa знайдені в палеоценових відкладах на території США в штатах Монтана і Вайомінг, а також Канади (Саскачеван). Еоценові представники роду відомі з Бельгії, Канади (Північно-Західні території), Франції, Сполученого Королівства, США (штати Колорадо, Міссісіпі, Північна Дакота, Вірджинія, Вайомінг).
Protochimaera – рід химероподібних риб відомий з раннього карбону (візейський і серпухівський віки; 338-332 млн. років тому) Центральної Росії та описаний в 2021 році. Рід включає один вид – Protochimaera mirabilis (Протохімера дивовижна). Це найдавніша у світі знахідка для ряду химерних риб (Chimaeriformes), що збільшує історію групи на 15 мільйонів років.