Місце життя: Європа

Європа — частина світу в Північній півкулі. Омивається Північним Льодовитим океаном на півночі, Атлантичним океаном на заході та Середземним морем на півдні. На сході та південному сході відокремлена від Азії Уральськими та Кавказькими горами, річкою Урал (за іншою версією, Ембою), Каспійським та Чорним морями. Площа — 10 180 000 км2, що становить 2 % площі Землі або 6,8 % суходолу. Природна рослинність дуже змінена або знищена людиною; стан лісів погіршується. Зледеніння під час останнього льодовикового періоду та присутність людини вплинули на поширення європейської фауни. В багатьох районах Європи більшість великих травоїдних та хижих тварин були знищені полюванням. Шерстистий мамонт вимер до кінця неоліту. Сучасні вовки та ведмеді знаходяться під загрозою зникнення.

Abditosaurus

Автор

Abditosaurus — викопний рід титанозаврів, що існував у пізній крейді, близько 70,6 млн років тому. Рештки знайдені на території Іспанії. Довжину оцінюють у 17,5 м, вагу в 14 тонн. Філогенетичні аналізи віднесли його до клади південноамериканських та африканських сальтазаврин, відмінних від інших острівних карликових зауроподів з Європейського архіпелагу. Abditosaurus населяв острів Іберо-Арморікан, доісторичний острів, що складався з сучасних Іспанії, Португалії та південної Франці. Він був, ймовірно, найбільшим видом титанозаврів у своєму оточенні. Типовий вид — Abditosaurus kuehnei

Читати далі

Megawhaitsia

Автор

Megawhaitsia — рід гігантських тероцефалів з родини вайтсіїд (Whaitsiidae), відомий за фрагментами правої верхньощелепної кістки з відкладень верхнього перму з території Володимирської (місцезнаходження «В’язники-2») та Нижньогородської області (місцезнаходження «Пурли»). Єдиний встановлений вид – Megawhaitsia patrichae, що був описаний в 2008 році.

Читати далі

Kotlassia

Автор

Котласії (лат. Kotlassia) – рід вимерлих рептиліоморфів з родини Kotlassiidae ряду Seymouriamorpha, що жили за часів пермського періоду (265,0-252,3 млн років тому) на території європейської частини сучасної Росії. Включає єдиний типовий вид Kotlassia prima.

Читати далі

Oestocephalus

Автор

Oestocephalus — вимерлий рід аістопод-стегоцефалів, який жив у кам’яновугільному періоді. Скам’янілості були знайдені в Чехії, а також в Огайо та Іллінойсі в Сполучених Штатах. Це типовий рід родини Oestocephalidae, хоча раніше його відносили до родини Ophiderpetontidae, яка зараз вважається парафілетичною. Рід описав Едвард Дрінкер Коуп (Edward Drinker Cope) у 1868 році і він зараз містить два види: O. amphiuminus та O. nanum.

Читати далі

Ceresiosaurus

Автор

Ceresiosaurus — рід вимерлих рептилій з надряду завроптеригій (Sauropterygia), ряду нотозаврів (Nothosauroidea). Назва церезіозавра означає “Ящір з Церезіо”. Церезіо (італ. Ceresio) — це італійська назва швейцарського озера Лугано.

Читати далі

Arthropleura

Автор

Артроплевра (лат. Arthropleura) — рід вимерлих членистоногих, були далекими родичами сучасних багатоніжок, жили в пізньому карбоні (кам’яновугільному періоді), 340–280 млн років тому. Мешкали на території нинішньої північно-східної частині Північної Америки і Шотландії. Вони — найбільші за розміром з відомих сухопутних безхребетних Землі за всю її історію.

Читати далі

Eryon

Автор

Eryon — вимерлий рід десятиногих ракоподібних з пізньої юри Німеччини. Його численні види відомі з юрського періоду Західної Європи, переважно на північній околиці океану Тетіс, у Франції, Швейцарії та Німеччині, а також у Сполученому Королівстві. Його викопні рештки добре збереглися в тонких вапняках мілководного середовища, таких як вапняк Зольнгофен у Німеччині (титон) та літографічні вапняки палеонтологічного комплексу Керін у Франції (кімерідж). Він досягав довжини близько 15 см і, можливо, живився твердими частинками на морському дні.

Читати далі

Volchovia

Автор

Volchovia – рід ордовицьких голкошкірих з класу Ophiocistioidea, який існував на території сучасної Росії та Норвегії. Волховія одне із загадкових голкошкірих, знайдених у ордовицьких відкладах Ленінградської області. Великі тонкі таблички утворювали панцир, що нагадує своєю формою капелюх. Під цим «капелюхом» і знаходилося м’яке тіло тварини. За допомогою спеціальних ніжок Volchovia могла повільно повзати дном.

Читати далі

Dicrocerus

Автор

Dicrocerus (його назва по-грецьки означає «вилчастий ріг») — вимерлий рід оленів, що жив у середньому та верхньому міоцені (близько 14 – 6 мільйонів років тому), а його викопні рештки були знайдені в Європі та Азії. Dicrocerus, ймовірно, походив з Азії, з регіону, де, як вважають, виникли і еволюціонували справжні олені. Він населяв ліси в помірному поясі, а в Європі був типовим для міоцену (15-5 млн років тому). Dicrocerus вимер на початку пліоцену, не залишивши нащадків.

Читати далі

Palaeohatteria

Автор

Palaeohatteria — вимерлий рід базальних сфенакодонтів, відомий з ранньопермського періоду (сакмарський етап) Саксонії, Німеччина. Він містить один вид, Palaeohatteria longicaudata.

Читати далі