Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Європа
Європа — частина світу в Північній півкулі. Омивається Північним Льодовитим океаном на півночі, Атлантичним океаном на заході та Середземним морем на півдні. На сході та південному сході відокремлена від Азії Уральськими та Кавказькими горами, річкою Урал (за іншою версією, Ембою), Каспійським та Чорним морями. Площа — 10 180 000 км2, що становить 2 % площі Землі або 6,8 % суходолу. Природна рослинність дуже змінена або знищена людиною; стан лісів погіршується. Зледеніння під час останнього льодовикового періоду та присутність людини вплинули на поширення європейської фауни. В багатьох районах Європи більшість великих травоїдних та хижих тварин були знищені полюванням. Шерстистий мамонт вимер до кінця неоліту. Сучасні вовки та ведмеді знаходяться під загрозою зникнення.
Eucladoceros (по-грецьки «добре розгалужений ріг») або кущовий олень — вимерлий рід оленів, скам’янілості якого були виявлені в Європі, на Близькому Сході та в Центральній Азії. Цей рід був офіційно описаний Х’ю Фальконером (Hugh Falconer) у 1868 році.
Valdoraptor (що означає «грабіжник з Вілдена») — рід ранньокрейдових динозаврів-теропод. Він відомий лише з кісток ніг, що були знайдені в Англії. Голотип, BMNH R2559 (невірно наведений Оуеном як BMNH R2556), був знайдений поблизу Кукфілда в шарах піщаної формації Танбрідж-Уеллс, що датуються пізнім валанжином. Цей екземпляр пошкоджений без частин верхнього та нижнього кінців. Він має збережену довжину 215 міліметрів і орієнтовну довжину 240 міліметрів. Цей рід є палеонтологічно значущим, оскільки він є першим зразком орнітомімозавра, відомим з Англії, та найранішим відомим на сьогодні орнітомімозавром.
Paludidraco — рід нотозаврів з родини Simosauridae, відомий з пізнього тріасу Іспанії. Рід включає один вид — Paludidraco multidentatus. Вважається, що Paludidraco, ймовірно, був морською рептилією, що живилася фільтруванням, і мала близько 2,5 метрів у довжину. Голотип, MUPA-ATZ0101, складається з одного відносно повного черепа та часткового посткраніального скелета та одного часткового черепа та нижньої щелепи, знайдених у місцевості El Atance в Гвадалахарі, Центральна Іспанія на межі карнійського та норійського ярусів тріасу.
Pneumatoraptor — рід ящеротазових динозаврів з групи Paraves, що відноситься до манірапторів. Представлений одним видом — Pneumatoraptor fodori.
Dearc — рід великих рамфоринхінових птерозаврів із середньої юри Шотландії. Голотип – це юна або не повністю доросла особина, котра ще активно росла. Але, незважаючи на це, він вже мав розмах крил від 2,5 до 3 метрів, що робить його найбільшою літаючою твариною свого часу. Це значно відсуває походження великих птерозаврів назад в часі, оскільки раніше вважалося, що птерозаври були маленькими аж поки не з’явилися короткохвості птеродактилоїди в крейдяному періоді. Рід містить один вид – Dearc sgiathanach.
Woodwardopterus — це рід доісторичних евриптерид, який класифікуються як частина родини Mycteroptidae чи частина родини Woodwardopteridae. Типовий вид – W. scabrosus, відомий з нижнього кам’яновугільного періоду Гленкартхольма, Шотландія. Спочатку він був класифікований як Eurypterus scabrosus, але пізніше, у 2005 році, був віднесений до власного роду та пов’язаний з новою власною родиною Woodwardopteridae всередині Mycteropoidea, ймовірно, як сестринський таксон Megarachne.
Iberospinus — викопний рід хижих динозаврів з родини спінозаврових, що існував у ранньому баремському віці (рання крейда) близько 130—125 млн років тому. Рештки знайдені на території Португалії (формація Papo Seco) у 1999 та 2020 роках.
Pumiliornis — рід вимерлих птахів, що мешкав у еоцені (близько 50 млн років тому) на території сучасної Німеччини. Відомий з двох зразків повних скелетів з Меселя. Типовий вид — Pumiliornis tessellatus. У 2014 році був описаний новий екземпляр Pumiliornis, у якого зберігся вміст шлунку з пилковими зернами еудотиледонних покритонасінних. Це робить його найранішим викопним птахом, що харчувався пилком.
Cheloniellon — це монотипний рід хелонієлідних (Cheloniellida) членистоногих, відомий лише за одним видом, Cheloniellon calmani, що був виявлений у нижньому девоні Hunsrück Slate в Німеччині.
Abditosaurus — викопний рід титанозаврів, що існував у пізній крейді, близько 70,6 млн років тому. Рештки знайдені на території Іспанії. Довжину оцінюють у 17,5 м, вагу в 14 тонн. Філогенетичні аналізи віднесли його до клади південноамериканських та африканських сальтазаврин, відмінних від інших острівних карликових зауроподів з Європейського архіпелагу. Abditosaurus населяв острів Іберо-Арморікан, доісторичний острів, що складався з сучасних Іспанії, Португалії та південної Франці. Він був, ймовірно, найбільшим видом титанозаврів у своєму оточенні. Типовий вид — Abditosaurus kuehnei