Iberospinus — викопний рід хижих динозаврів з родини спінозаврових, що існував у ранньому баремському віці (рання крейда) близько 130—125 млн років тому. Рештки знайдені на території Португалії (формація Papo Seco) у 1999 та 2020 роках.
Місце життя: Європа
Європа — частина світу в Північній півкулі. Омивається Північним Льодовитим океаном на півночі, Атлантичним океаном на заході та Середземним морем на півдні. На сході та південному сході відокремлена від Азії Уральськими та Кавказькими горами, річкою Урал (за іншою версією, Ембою), Каспійським та Чорним морями. Площа — 10 180 000 км2, що становить 2 % площі Землі або 6,8 % суходолу. Природна рослинність дуже змінена або знищена людиною; стан лісів погіршується. Зледеніння під час останнього льодовикового періоду та присутність людини вплинули на поширення європейської фауни. В багатьох районах Європи більшість великих травоїдних та хижих тварин були знищені полюванням. Шерстистий мамонт вимер до кінця неоліту. Сучасні вовки та ведмеді знаходяться під загрозою зникнення.
Pumiliornis
Pumiliornis — рід вимерлих птахів, що мешкав у еоцені (близько 50 млн років тому) на території сучасної Німеччини. Відомий з двох зразків повних скелетів з Меселя. Типовий вид — Pumiliornis tessellatus. У 2014 році був описаний новий екземпляр Pumiliornis, у якого зберігся вміст шлунку з пилковими зернами еудотиледонних покритонасінних. Це робить його найранішим викопним птахом, що харчувався пилком.
Cheloniellon
Cheloniellon — це монотипний рід хелонієлідних (Cheloniellida) членистоногих, відомий лише за одним видом, Cheloniellon calmani, що був виявлений у нижньому девоні Hunsrück Slate в Німеччині.
Abditosaurus
Abditosaurus — викопний рід титанозаврів, що існував у пізній крейді, близько 70,6 млн років тому. Рештки знайдені на території Іспанії. Довжину оцінюють у 17,5 м, вагу в 14 тонн. Філогенетичні аналізи віднесли його до клади південноамериканських та африканських сальтазаврин, відмінних від інших острівних карликових зауроподів з Європейського архіпелагу. Abditosaurus населяв острів Іберо-Арморікан, доісторичний острів, що складався з сучасних Іспанії, Португалії та південної Франці. Він був, ймовірно, найбільшим видом титанозаврів у своєму оточенні. Типовий вид — Abditosaurus kuehnei
Megawhaitsia
Megawhaitsia — рід гігантських тероцефалів з родини вайтсіїд (Whaitsiidae), відомий за фрагментами правої верхньощелепної кістки з відкладень верхнього перму з території Володимирської (місцезнаходження «В’язники-2») та Нижньогородської області (місцезнаходження «Пурли»). Єдиний встановлений вид – Megawhaitsia patrichae, що був описаний в 2008 році.
Kotlassia
Котласії (лат. Kotlassia) – рід вимерлих рептиліоморфів з родини Kotlassiidae ряду Seymouriamorpha, що жили за часів пермського періоду (265,0-252,3 млн років тому) на території європейської частини сучасної Росії. Включає єдиний типовий вид Kotlassia prima.
Oestocephalus
Oestocephalus — вимерлий рід аістопод-стегоцефалів, який жив у кам’яновугільному періоді. Скам’янілості були знайдені в Чехії, а також в Огайо та Іллінойсі в Сполучених Штатах. Це типовий рід родини Oestocephalidae, хоча раніше його відносили до родини Ophiderpetontidae, яка зараз вважається парафілетичною. Рід описав Едвард Дрінкер Коуп (Edward Drinker Cope) у 1868 році і він зараз містить два види: O. amphiuminus та O. nanum.
Ceresiosaurus
Ceresiosaurus — рід вимерлих рептилій з надряду завроптеригій (Sauropterygia), ряду нотозаврів (Nothosauroidea). Назва церезіозавра означає “Ящір з Церезіо”. Церезіо (італ. Ceresio) — це італійська назва швейцарського озера Лугано.
Arthropleura
Артроплевра (лат. Arthropleura) — рід вимерлих членистоногих, були далекими родичами сучасних багатоніжок, жили в пізньому карбоні (кам’яновугільному періоді), 340–280 млн років тому. Мешкали на території нинішньої північно-східної частині Північної Америки і Шотландії. Вони — найбільші за розміром з відомих сухопутних безхребетних Землі за всю її історію.
Eryon
Eryon — вимерлий рід десятиногих ракоподібних з пізньої юри Німеччини. Його численні види відомі з юрського періоду Західної Європи, переважно на північній околиці океану Тетіс, у Франції, Швейцарії та Німеччині, а також у Сполученому Королівстві. Його викопні рештки добре збереглися в тонких вапняках мілководного середовища, таких як вапняк Зольнгофен у Німеччині (титон) та літографічні вапняки палеонтологічного комплексу Керін у Франції (кімерідж). Він досягав довжини близько 15 см і, можливо, живився твердими частинками на морському дні.