Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Європа
Європа — частина світу в Північній півкулі. Омивається Північним Льодовитим океаном на півночі, Атлантичним океаном на заході та Середземним морем на півдні. На сході та південному сході відокремлена від Азії Уральськими та Кавказькими горами, річкою Урал (за іншою версією, Ембою), Каспійським та Чорним морями. Площа — 10 180 000 км2, що становить 2 % площі Землі або 6,8 % суходолу. Природна рослинність дуже змінена або знищена людиною; стан лісів погіршується. Зледеніння під час останнього льодовикового періоду та присутність людини вплинули на поширення європейської фауни. В багатьох районах Європи більшість великих травоїдних та хижих тварин були знищені полюванням. Шерстистий мамонт вимер до кінця неоліту. Сучасні вовки та ведмеді знаходяться під загрозою зникнення.
Messelastur — викопний рід птахів родини Messelasturidae, щодо систематичного положення якої ведуться суперечки. Рід існував у еоцені (48-40 млн років тому). Голотип (номер SMF-ME 2024) знайдений у кар’єрі Мессель у Німеччині. Він складається з неповного черепа та 15 хребців. Типовий вид — Messelastur gratulator.
Gryphaea — рід вимерлих устриць, морських двостулкових молюсків родини Gryphaeidae. Один з родів, відомий як “нігті диявола”.
Megachirella — вимерлий рід стовбурових лускатих (Squamata), який жив близько 240 мільйонів років тому в середньому тріасі і містить лише один відомий вид — Megachirella wachtleri. Він відомий за частковим скелетом, знайденим в Доломітових Альпах на півночі Італії, що був описаний у 2003 році.
Brachyopterus — рід евриптерид з родини Rhenopteridae. Це один з найдавніших відомих родів евриптерид, що був знайдений у відкладеннях середнього ордовика в Монтгомеріширі, Уельс. Хоча в минулому до нього відносили й інші види, сьогодні визнано, що Brachyopterus містить один дійсний вид — B. stubblefieldi.
Cribroconcha — вимерлий рід остракодів, що існував в палеозої (девон-перм). Знахідки відомі з Північної Америки, Євразії та Австралії.
Georgenthalia — вимерлий рід дисорофоїдних темноспондилів з нижньої пермі. Це амфібаміди, які мешкали на території сучасного Тюрінгенського лісу в центральній Німеччині. Відомий за голотипом MNG 11135, невеликим повним черепом. Він був знайдений у місцезнаходженні Бромакер формації Тамбах. Вперше названий Джейсоном Андерсоном (Jason S. Anderson), Емі Хенрічі (Amy C. Henrici), Стюартом Сумідою (Stuart S. Sumida), Томасом Мартенсом (Thomas Martens) і Девідом Берманом (David S. Berman) у 2008 році. Типовим видом є Georgenthalia clavinasica.
Artiocetus — вимерлий рід ранніх китів з еоцену, що належать до родини Protocetidae. Це був близький родич Rodhocetus, і його заплесно вказує на те, що він нагадував парнокопитного. Скам’янілості, знайдені в 2001 році в провінції Белуджистан Пакистану. Поширення скам’янілостей в Індо-Пакистані, Африці, Європі та Північній Америці свідчить про те, що цей кит віддав перевагу теплішому морському клімату та мешкав переважно в тропіках.
Discosauriscus — невеликий сеймуріаморф, що мешкав на території сучасної Центральної та Західної Європи в ранньому пермському періоді. Його найкращі скам’янілості були знайдені у брумівській та бачівській формаціях Босковицької борозни в Чеській Республіці.
