Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Північна Америка Північна Америка — материк (континент) у Західній півкулі, північна частина частини світу Америки. Повністю розташований у північній півкулі та майже повністю — у західній. На півночі омивається Північним Льодовитим океаном, на сході — Атлантичним океаном, на заході — Тихим океаном, на півдні — Карибським морем; також на півдні з’єднується Панамським перешийком з Південною Америкою. Загальна площа 24 709 000 км², що становить близько 4,8 % площі планети або 16,5 % площі її суші. Фауна Північної Америки включає бізона, чорного ведмедя, ягуара, пуму, лугового собаку, індику, вилорогу, єнота, койота та метелика-монарха. Відомі рослини, які були одомашнені в Північній Америці, включають тютюн, кукурудзу, кабачки, помідори, соняшник, чорницю, авокадо, бавовну, перець чилі та ваніль.
Birgeria — викопний рід риб ряду Палеоніскоподібні (Palaeonisciformes), що існував у тріасовому періоді. Скам’янілі рештки представників роду знайдені в Європі, Гренландії, Китаї та США. Найдавніші скам’янілості походять із інських відкладень формації Ворді-Крік у Східній Гренландії.
Стіксозавр (лат. Styxosaurus) — рід вимерлих рептилій із родини Elasmosauridae клади зауроптеригій (Sauropterygia), що жив із сантонського до кампанського віків (так звана «сенонська субепоха») крейдяного періоду (84,9—70,6 млн років тому).
Primoptynx poliotauros – викопний вид сов з вимерлої родини Protostrigidae з еоцену Північної Америки. Викопні рештки птиці виявлені в 1990 році в Вілвудській формації на півночі Вайомінгу, у відкладеннях, що датуються віком 55 млн років. Голотип складається з посткраніального скелету.
Hexameroceras — рід наутилоїдних головоногих молюсків з родини Hemiphragmoceratidae ряду Oncocerida, що мешкав у середньому та пізньому силурі. Його скам’янілості були знайдені в Північній Америці в Індіані, Нью-Йорку, Огайо та Вісконсині та в Європі в Чехії.
Дунклеостей (Dunkleosteus) — рід вимерлих панцирних риб ряду артродіри (Arthrodira) класу плакодерм (Placodermi), що жили в девонському періоді, 415-360 млн років тому. Представники роду відносились до найбільших морським хижакам свого часу. Викопні рештки були виявлені в Марокко, Бельгії, Польщі та Північній Америці.
Achaenodon – вимерлий парнокопитний ссавець, що можливо, належав до елоїдів (Helohyidae). Він мешкав у середньому-верхньому еоцені (близько 43-39 мільйонів років тому), а його викопні рештки були знайдені в Північній Америці.
Cambroraster — вимерлий представник стем-групи (група, котра включає лише вимерлих представників) членистоногих представлений єдиним видом Cambroraster falcatus, що датуються середнім кембрієм. Сотні зразків були знайдені в сланцях Берджес і описані в 2019 році. Велика тварина (для своєї епохи) довжиною до 30 см, вона мала панцир у формі підкови і, мабуть, харчувалася просіюючи осад круглим ротом, вистеленим гачкуватими шипами. За формою тварина нагадувало корабель «Тисячолітній сокіл» з «Зоряних воєн», тому дослідники і назвали його Cambroraster falcatus.
Sierraceratops (що означає “рогате обличчя з Сьєрри”) – рід цератопсидів-хасмозаврин із пізньокрейдяної формації Hall Lake у Нью-Мексико, США. Рід містить єдиний вид, Sierraceratops turneri, відомий з часткового скелета, включаючи частини черепа.
Gerarus – вимерлий рід комах-археортоптерів (Archaeorthopteran) і один з найпоширеніших родів карбонових комах, знахідки відомі з Європи та Північної Америки. Вони мали розмах крил до 10 сантиметрів і роздуту грудну клітку, озброєну гострими шипами довжиною до 1 міліметра.
Simocyon («короткомордий пес») – рід вимерлих хижих ссавців із родини Ailuridae (включає сучасну малу панду, Ailurus fulgens). Simocyon, який був приблизно розміром з пуму (Puma concolor), жив у епоху пізнього міоцену та початку пліоцену і був виявлений у Європі, Азії та рідше в Північній Америці (Peigné et al., 2005).