Glaucosaurus

Glaucosaurus — вимерлий рід малих едафозавридів ранньої пермі. Типовий вид, G. megalops, був названий у 1915 році. Єдиний встановлений вид — Glaucosaurus megalops. Його рештки виявлено у Техасі, США.

Читати далі

Crittendenceratops

Crittendenceratops – рід птахотазових динозаврів родини цератопсид (Ceratopsidae), що існував в Північній Америці в пізній крейді (73 млн років тому). Викопні рештки динозавра знайдено у відкладеннях формації Форт-Кріттенден в штаті Аризона (США). Типовий вид – Crittendenceratops krzyzanowskii.

Читати далі

Labradormantis

Labradormantis — викопний рід богомолів вимерлої родини Baissomantidae, що існував у пізній крейді (100 млн років тому). Описаний у 2021 році. Типовий вид – Labradormantis guilbaulti. Родова назва Labradormantis перекладається як «Лабрадорський богомол». Видова назва L. guilbaulti вшановує Жан-П’єра Гібо, директора Музею палеонтології та еволюції Квебеку.

Читати далі

Vaderlimulus

Vaderlimulus — рід мечехвостів, описаний у 2017 році із тріасових відкладень поблизу міста Париж (штат Айдахо, США). Це перший тріасовий мечохвіст знайдений у Північній Америці. Скам’янілість має вік 245 мільйонів років. Типовий вид – Vaderlimulus tricki.

Читати далі

Hyracodon

Гіракодони (лат. Hyracodon) – вимерлий рід непарнокопитних з вимерлої родини гіракодонтових (Hyracodontidae), спорідненої з сучасними носорогами. Жили в олігоцені (32-26 мільйонів років тому).

Читати далі

Bothriodon

Bothriodon — вимерлий парнокопитний ссавець з родини Anthracotheriidae відомий від пізнього еоцену до раннього олігоцену, його рештки були знайдені в Азії, Європі та Північній Америці. Тварина була розміром приблизно з велику свиню, сягаючи ваги понад 199 кг.

Читати далі

Sanctacaris

Sanctacaris — середньокембрійський членистоногий з родини Habeliida, відомий із сланців Берджес у Британській Колумбії. При відкритті він вважався представником стовбурової групи хеліцерових, яка включає підковоподібних крабів, павуків і скорпіонів. Його спорідненість з хеліцеровими пізніше була знову підтверджена в дослідженні, що перепризначило Habelia optata, як спорідненого з Sanctacaris базального представника хеліцерових.

Читати далі

Deiphon

Deiphon — своєрідний рід силурійських трилобітів з ряду Phacopida, родини Cheiruridae. Його рештки були виявлені на території Західної та Центральної Європи, а також у центрі та на заході США. Типовий вид, Deiphon forbesi, відомий з відкладень Богемії. Він був відкритий і вперше описаний французьким палеонтологом Йоахімом Баррандом (Joachim Barrande) у 1850 році. Відомий тим, що мав дуже незвичайну форму, завдяки чому його рештки легко впізнаються в геологічних формаціях.

Читати далі