Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Південна Америка
Південна Америка — материк, розташований в Західній, Південній і частково в Північній півкулях планети Земля. На заході омивається водами Тихого океану, на сході — Атлантичного. На півночі з’єднаний Панамським перешийком з Північною Америкою. Фауна Південної Америки складається з величезної кількості унікальних тварин, деякі з яких розвивалися у відносній ізоляції. Ізоляція Південної Америки раптово закінчилася кілька мільйонів років тому, коли утворився Панамський перешийок, це дозволило невелику міграцію тварин, що призвела до Великого американського обміну. Південна Америка — континент з найбільшою кількістю описаних видів птахів.
Австралерпетон (лат. Australerpeton) – рід стереоспондиломорфних темноспондильних (Temnospondyli) амфібій з пізньої пермі Бразилії, які на даний час вважаються представниками родини ринезухії (Rhinesuchidae), підряду стереоспондилів (Stereospondyli).
Tlatolophus – рід динозаврів гадрозавридів, що належить до триби Parasaurolophini. Єдиним видом є типовий вид Tlatolophus galorum, що відомий з крейдового періоду Мексики.
Пельтефіл (лат. Peltephilus ferox, від грец. πέλτη «шкіряний щит» і φίλος «любитель», лат. ferox «лютий») – рід вимерлих неповнозубих ссавців. Ці тварини досягали розмірів собаки і мешкали на рівнинах Південної Америки (в Аргентині, Болівії та Чилі) з часів олігоцену по ранній/середній міоцен (приблизно 25-20 мільйонів років тому).
Brontornis — вимерлий рід або гусеподібних (Anseriformes), або фороракосових (Phorusrhacidae), що населяли Аргентину в період раннього та середнього міоцену. Це найважчий американський птах, найважчий представник родини Phorusrhacidae та один з найбільших птахів, що коли-небудь існували.
Cronopio dentiacutus — вимерлий вид примітивних ссавців з крейдяного періоду. Єдиний представник роду Cronopio Rougier, Apesteguía & Gaetano, 2011, у популярних ЗМІ одержав назву «шаблезуба білка».
Кліматіус (лат. Climatius) – рід акантод з родини Climatiidae ряду Climatiiformes, що існував з кінця силурійського періоду до закінчення нижнього девону (423,0-393,3 млн років тому). Викопні рештки знайдені в Європі, Північній і Південній Америках.
Незофонти (лат. Nesophontes) – вимерлий рід ссавців з монотипічної родини Nesophontidae. Залишки кісток цих тварин були знайдені в погадках сов на Кубі, Кайманових островах, Гаїті та Пуерто-Ріко. Число видів роду варіює серед авторів. Деякі стверджують, що є 12 валідних видів, а інші стверджують, що є всього лише шість видів.
Protopithecus — вимерлий рід великих мавп Нового Світу, який жив під час плейстоцену. Скам’янілості були знайдені в печері Тока-да-Боа-Віста в Бразилії, а також в інших регіонах країни. Скам’янілості ще однієї великої, але не такої міцної статури мавпи з підродини Atelinae, Caipora, також були виявлені в Тока-да-Боа-Віста.
Tyrannasorus rex – вимерлий вид жуків, що існував в епоху міоцену, єдиний представник монотипічного роду Tyrannasorus. Викопний екземпляр членистоногого був виявлений в бурштиновій смолі Hymenaea protera в Домініканській Республіці. Вид був описаний Бреттом К. Раткліффом та Федеріко Карлосом Окампо у 2001 р.
Llukalkan — вимерлий рід хижих динозаврів з родини Abelisauridae, що жив на території сучасної Аргентини в кінці крейдяного періоду. Представлений єдиним видом — Llukalkan aliocranianus.