Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Південна Америка
Південна Америка — материк, розташований в Західній, Південній і частково в Північній півкулях планети Земля. На заході омивається водами Тихого океану, на сході — Атлантичного. На півночі з’єднаний Панамським перешийком з Північною Америкою. Фауна Південної Америки складається з величезної кількості унікальних тварин, деякі з яких розвивалися у відносній ізоляції. Ізоляція Південної Америки раптово закінчилася кілька мільйонів років тому, коли утворився Панамський перешийок, це дозволило невелику міграцію тварин, що призвела до Великого американського обміну. Південна Америка — континент з найбільшою кількістю описаних видів птахів.
Зупайзавр (лат. Zupaysaurus) — рід вимерлих ящеротазових динозаврів з підряду тероподів, що жили в пізньому тріасовому періоді (близько 216,5-203,6 млн років тому), на території нинішньої Південної Америки. Скам’янілості тероподів були знайдені в провінції Ла-Ріоха (формація Los Colorados) в Аргентині. Вперше описаний палеонтологами Аркуччі (Arcucci) і Родольфо Коріа (Coria) в 2003 році. Представлений одним видом — Z. rougieri.
Pampaphoneus — вимерлий рід диноцефалів із середньопермської формації Ріо-ду-Расту в Бразилії, відомий по добре збереженому черепу. Типовий вид – Pampaphoneus biccai. Він був близько спорідненим з Australosyodon.
Палеолама (Palaeolama, букв. «давня лама») — вимерлий рід верблюжих (Camelidae) із триби Lamini, який існував з пізнього пліоцену до раннього голоцену (від 1,8 до 0,011 млн років). Його ареал простягався від Північної Америки до міжтропічного регіону Південної Америки.
Hadrokirus martini – це вимерлий вид справжніх тюленів (Phocidae), що мешкав на узбережжі Перу близько 6 мільйонів років тому (пізній міоцен – ранній пліоцен). Він був знайдений у формації Піско разом з іншими морськими тваринами, такими як ракоподібні, акулі, прибережні птиці, кити та морські лінивці.
Odobenocetops – рід вимерлих ссавців з підряду зубастих китів, єдиний у родині Odobenocetopsidae. Викопні рештки знайдені на території Перу та Чилі у верхньоміоценових (11,62-5,33 млн років тому) відкладах. Відрізнялися своїми незвичайними іклами.
Gnathovorax – рід динозаврів з родини Herrerasauridae (ерреразаврові). Як і всі ерреразаврові, це був двоногий хижак. Існував близько 233 млн років тому в карнійському віці (пізній тріасовий період). Рештки добре збереженого скелета знайдені на території Бразилії. Ближче споріднений з Herrerasaurus і Sanjuansaurus, ніж зі Staurikosaurus. Описано один вид – Gnathovorax cabreirai. Знайдений скелет є найповнішим і найкраще збереженим серед ерреразаврових. За відбитками м’яких тканин всередині черепа навіть вдалося відтворити форму добре розвиненого клаптика і приклаптика мозочка, який відповідає за рух очей, шиї і голови.
Stegouros (що означає «критий хвіст») — рід динозаврів-анкілозаврів з пізньої крейди формації Dorotea на півдні Чилі. Рід містить єдиний вид, Stegouros elengassen, відомий за наполовину зчленованим , майже повним скелетом.
Taurovenator — викопний рід середніх розмірів кархародонтозаврид, який жив на початку пізньої крейди на теренах Аргентини. Знайдено тільки один елемент черепа — заочноямкову кістку. Назва Taurovenator походить від лат. tauro («бик») і лат. venator, що означає «мисливець». Епітет violantei на честь Енцо Віоланте — власника ферми, де були знайдені рештки цього динозавра.
Kyhytysuka — вимерлий рід офтальмозаврових іхтіозаврів відомий з ранньої крейди Колумбії. Раніше цю тварину відносили до роду Platypterygius, але в 2021 році вона отримала власний рід. Kyhytysuka був офтальмозавром середнього розміру з гетеродонтними зубами та деякими адаптаціями, які свідчать про те, що це був гіперхижий мисливець на хребетних тварин, що мешкав на мілководді. Рід містить один вид, Kyhytysuka sachicarum.
Inkayacu – вимерлий рід пінгвінів, що проживав у Перу в епоху пізнього еоцену, близько 36 мільйонів років тому. Майже повний скелет птаха було знайдено у 2008 році. Пір’я дуже добре збереглися, так що частини клітин, які містять пігменти і відповідають за забарвлення пір’я, меланосоми, залишилися недоторканими. Це дозволило встановити, що ці пінгвіни були не чорно-білого забарвлення, як сучасні види, а мали сірі і червоно-коричневі відтінки. Назва Inkayacu походить з мови кечуа, в якому Inka означає «імператор», yacu — «вода».