Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Азія
Азія — найбільша за площею (близько 43,4 мільйонів км²) і за населенням частина світу, розташована у Східній півкулі (за невеликими винятками). Разом з Європою утворює материк Євразія. Площа Азії становить 8,7 % від загальної площі поверхні Землі (або 30 % від суходолу), кількість населенням близько 4,1 млрд (на 2010 рік), що становить 60 % від населення Землі. Велика територія, різноманітні кліматичні показники та складний рельєф Азії зумовили видове багатство її тваринного світу. Материкова Азія розташована у трьох біогеографічних царствах: Палеарктика, Індомалая та Афротропіка. Морські біогеографічні райони навколо Азії пов’язані з океанами, які оточують цю частину світу. На території суходолу Азії розташовано прісноводні біогеографічні регіони басейнів Тихого, Північного Льодовитого, Індійського, Антарктичного океанів та безстічні басейни. Азія має багато ендемічних тварин, наприклад велика панда, мала панда, малайський ведмідь, бик-гаур, орангутанг, кінь Пржевальського, ірбіс, тигр.
Maiopatagium – рід вимерлих ссавцеподібних еухараміїд, який існував в Азії у кінці юрського періоду, 161—158 млн років тому. Є одним з найдавніших ссавців, що пристосовані до ширяння. Найдавнішим є волатікотерій, що існував 164 млн років тому. Встановлено два види.
Malerisaurus – вимерлий рід архозавроподібних (Archosauromorpha), відомий з Андхра-Прадешу, Індія.
Juracimbrophlebia ginkgofolia (лат.) – викопний вид скорпіонниць з родини Комарівкові (Bittacidae), що жив в середині юрського періоду близько 164-165 мільйонів років тому. Один з найбільш ранніх прикладів мімікрії серед комах. Juracimbrophlebia приблизно на 40 мільйонів років старша за інших відомих мімікруючих комах, що в переважній більшості випадків вибирали для наслідування покритонасінні рослини. Єдиний відомий представник роду Juracimbrophlebia.
Zuolong — рід базальних целурозаврів, що жили в ранньому оксфорді (юрський період) близько 160 млн років тому. Залишки відкриті у формації Шишугоу (піньїнь: Shíshùgōu Zǔ), Сінцзян, КНР. Описаний 2010 року, типовий вид – Zuolong salleei. Родове ім’я дано на честь військового діяча Цзо Цзунтана (англ. Zuo Zongtang) з династії Цін. Видове ім’я вшановує Хільмара Саллі (Hilmar Sallee), заповіт якого допоміг фінансувати дослідження.
Shuvuuia — рід пернатих ящеротазових динозаврів родини Alvarezsauridae, що існував у пізній крейді (75 млн років тому). Типовий вид — Shuvuuia deserti, ця назва означає «пустельний птах». «Shuvuuia» з монгольської — «птах», а «deserti» — латинською означає «пустельний».
Nanchangosaurus — вимерлий рід водних плазунів, відомий з середнього тріасу Китаю. Він був названий на честь району Наньчан в Китаї, де і був знайдений. Довжина тварини складала біля 1 м, і, ймовірно, вона харчувалася рибою або використовувала довгі щелепи для вилову водних безхребетних. Nanchangosaurus нагадував іхтіозаврів будовою тіла і, можливо, пов’язаний з ними.
Yamatosaurus (що означає «рептилія Ямато») – рід базальних гадрозавридів з пізньокрейдової (маастрихтської) формації Кіта-Ама на острові Аваджі, Японія. Рід містить один вид, Yamatosaurus izanagii.
Docofossor — це вимерла ссавцеподібна тварина (докодонт) з юрського періоду. Його залишки були знайдені в Китаї в скелях віком 160 мільйонів років. Здається, це були найдавніші відомі риючі ссавці з адаптаціями, надзвичайно схожими на адаптації сучасних златокротових (Chrysochloridae).
Чапля Бенну (Ardea bennuides) – вимерла велетенська чапля з району, який зараз є Об’єднаними Арабськими Еміратами. Залишки чаплі датовані 2700–1800 рр. до н. е., що збігається з періодом Умм ан-Нар. Умм ан-Нар – археологічна культура бронзового віку, що існувала в 2600-2000 рр. до н. е. на території сучасних Об’єднаних Арабських Еміратів і на півночі Оману. Названа за однойменним островом, що знаходиться поблизу Абу-Дабі.
Оленоід (лат. Olenoides) – трилобіт з ряду Corynexochida, відомий з кембрійського періоду. Назва походить від імені героя давньогрецької міфології Оленоса (грец. Ὄλενος), перетвореного на камінь разом зі своєю дружиною Летеєю. Слово Olenus було використане для назви цього роду трилобітів у 1827 році, а суфікс –oides (“схожий”) був доданий пізніше.