
Dorcatherium (лат., від грец. δορκάς – косуля або газель-доркас і θηρίον – звір) – рід вимерлих ссавців з родини оленцевих. Скам’янілості виявлені в Європі, Східній Африці і в районі гірського хребта Сивалик (Гімалаї). Відомі з міоцену і пліоцену.
Повернемо вимерлих тварин до життя
Азія — найбільша за площею (близько 43,4 мільйонів км²) і за населенням частина світу, розташована у Східній півкулі (за невеликими винятками). Разом з Європою утворює материк Євразія. Площа Азії становить 8,7 % від загальної площі поверхні Землі (або 30 % від суходолу), кількість населенням близько 4,1 млрд (на 2010 рік), що становить 60 % від населення Землі. Велика територія, різноманітні кліматичні показники та складний рельєф Азії зумовили видове багатство її тваринного світу. Материкова Азія розташована у трьох біогеографічних царствах: Палеарктика, Індомалая та Афротропіка. Морські біогеографічні райони навколо Азії пов’язані з океанами, які оточують цю частину світу. На території суходолу Азії розташовано прісноводні біогеографічні регіони басейнів Тихого, Північного Льодовитого, Індійського, Антарктичного океанів та безстічні басейни. Азія має багато ендемічних тварин, наприклад велика панда, мала панда, малайський ведмідь, бик-гаур, орангутанг, кінь Пржевальського, ірбіс, тигр.
Dorcatherium (лат., від грец. δορκάς – косуля або газель-доркас і θηρίον – звір) – рід вимерлих ссавців з родини оленцевих. Скам’янілості виявлені в Європі, Східній Африці і в районі гірського хребта Сивалик (Гімалаї). Відомі з міоцену і пліоцену.
Sivatherium — вимерлий рід жирафових, що був поширений в пліоцені – верхньому плейстоцені від Африки до Східної Азії (особливо у Індії). Африканський вид, Sivatherium maursium, іноді відносять до роду «Libyatherium». Sivatherium, можливо, вимер не раніше, ніж 8000 років тому, оскільки зображення, які дуже його нагадують, відомі з давніх наскельних малюнків в пустелі Сахара.
Yezoceras – рід амонітів родини Nostoceratidae, відомих з Хоккайдо, Японія. Ностоцератиди славляться химерним звиванням своїх раковин. Описано три види: Yezoceras nodosam, Yezoceras myochubacularum та Yezoceras elegance, усі вони з пізньої крейди.
Гігатитан (лат. Gigatitan) – це вимерлий рід титаноптерових комах (ряд Titanoptera, від грец. τιτάν – гігант і πτέρο – крило), які жили в Киргизстані в тріасовий період. Типовий вид – G. vulgaris, описаний Олександром Григоровичем Шаровим в 1968 році. Скам’янілості гігатитана були виявлені в мадигенскій формації (Madygen Formation). За життя гігатитан був хижаком, схожим на богомола з розмахом крил приблизно 33 сантиметри. Це типовий рід сімейства Gigatitanidae, в яке входять тісно пов’язані Nanotitan і Ootitan.
Лонгісквама (Longisquama) — примітивна рептилія, що існувала у тріасовому періоді, 235 млн років тому. Особливістю будови тварини є довгі пероподібні відростки на спині, які, можливо, були призначені для ширяючого польоту. Описана за неповним скелетом, який знайдений на території Киргизстану, в урочищі Мадиген Ферганської долини. Було знайдено передню частину скелета, череп і чіткі відбитки довгих лусочок, що накладаються одна на одну і які розташовувалися на задньому краю передніх кінцівок. Зараз рештки знаходяться в колекції Московського палеонтологічного інституту Академії наук Росії.
Sharovipteryx («крило Шарова», також відомий до 1981 року, як Podopteryx, «ногокрил») – це рід ранніх планеруючих рептилій, що містить єдиний вид – Sharovipteryx Mirabilis. Він відомий по одній-єдиній скам’янілості і є єдиною відомою планеруючою твариною з літальною перетинкою навколо тазу замість плечового поясу (іншою рептилією з такою особливістю може бути Ozimek volans, але це не доведено).
Megamastax amblyodus — вид хижих риб, виявлений китайськими палеонтологами в пізньосилурійських відкладеннях. Новий рід назвали Megamastax — по грецькі це означає «великі щелепи» або «великорот». Крім щелеп (нижньої і фрагмента верхньої) у відкладеннях нічого більше не знайшли. В цілому було знайдено три комплекти останків, що належали трьом особинам. У однієї з них повністю збереглася нижня щелепа, а у двох інших — верхня.
Indohyus («свиня Індії») – назва роду вимерлих пальцехідних парнокопитних, відомого з еоценових викопних знахідок в Азії. Ця тварина, схожа на оленця, була знайдена в Гімалаях і є близьким родичем, а можливо і предком китів. Indohyus був розміром приблизно з єнота або домашню кішку.
Atopodentatus (з лат. дивнозубий) — вимерлий рід морської рептилії, можливо базальної зауроптеригії, відомий з раннього середнього тріасу округу Луопінг провінції Юньнань на південному заході Китаю. Рід містить один вид, Atopodentatus unicus. Вважається, що він жив між 247 і 240 мільйонів років тому, в середньому тріасі, приблизно шість мільйонів років після перм-тріасового вимирання. Atopodentatus був рослиноїдною морською рептилією, хоча морські рептилії зазвичай є всеїдними або хижими.