Fallotaspis — рід трилобітів з ряду Redlichiida, що зустрічаються в шарах раннього кембрію Сполучених Штатів і Марокко.
Місце життя: Африка
Африка — другий за площею і населенням материк у світі, після Євразії. Загальна площа континенту становить понад 30,27 млн км², враховуючи прилеглі острови — він займає 5,9 % площі земної поверхні і 20,3 % площі суходолу. На південь і північ від екватора, в субекваторіальному поясі бувають сухий і вологий періоди, що творять неповторну природу саван, серед безкрайніх рівнинних просторів яких декілька мільйонів років тому з’явились наші першопредки (сахельантроп, австралопітек африканський і афарський, людина прямоходяча, уміла і працююча) і від 300—260 тис. років тому проходила перші етапи своєї еволюції людина розумна. Жива природа континенту своєрідна і неповторна, тут збереглось найбільше видів мегафауни, оскільки вона зазнала найменшого впливу під час четвертинного вимирання.
Cristatusaurus
Cristatusaurus (лат.) — рід тероподових динозаврів з родини спинозаврид (Spinosauridae), що жив на території сучасного Нігеру за часів ранньокрейдової епохи (альбський – аптський віки). Рештки Cristatusaurus були виявлені палеонтологом Філіпом Таку в місцевості Гадуфауа в пустелі Тенере, Нігер у 1973 році. Формально вони були описані Філіпом Таку (Philippe Taquet) та Далем Расселлом (Dale Russell) у 1998 році.
Rechnisaurus
Rechnisaurus — вимерлий терапсид, представник дицинодонтів. Він жив у середньому тріасі (приблизно 247 – 242 мільйони років тому), і його викопні рештки відомі з Азії та Африки. Єдиний встановлений вид – Rechnisaurus cristarhynchus.
Mambawakale
Mambawakale — це рід великих базальних паракрокодиломорфів з ложе Манда (середній тріас) в Танзанії. Він отримав неофіційну назву Pallisteria, перш ніж був офіційно описаним під нинішньою назвою майже через 60 років після свого відкриття. Рід містить один вид – Mambawakale ruhuhu.
Mollisonia
Mollisonia — викопний рід членистоногих, що існував у кембрійському періоді. Види відомі з кембрійських сланців Берджес, формації Ленгстон і сланців Уілера в Північній Америці, а також біоти Ченцзян в Китаї. Двадцять один екземпляр Mollisonia відомий з пласта Greater Phyllopod, де вони становлять менше 0,1% спільноти. Рештки, які приписують цьому роду, також відомі з ордовицької формації Фезуата в Марокко та Гренландії.
Dracovenator
Dracovenator — рід динозаврів-неотероподів, які жили на початку юрського періоду (приблизно від 201 до 199 мільйонів років тому) на території сучасної Південної Африки. Dracovenator був двоногим наземним хижаком середнього розміру та статури, який міг виростати до 7 м у довжину. Його голотип був заснований лише на частковому знайденому черепі. Типовий вид – Dracovenator regenti.
Bothriodon
Bothriodon — вимерлий парнокопитний ссавець з родини Anthracotheriidae відомий від пізнього еоцену до раннього олігоцену, його рештки були знайдені в Азії, Європі та Північній Америці. Тварина була розміром приблизно з велику свиню, сягаючи ваги понад 199 кг.
Simiolus
Simiolus — викопний рід приматів вимерлої родини Dendropithecidae, що існував у Східній Африці в міоцені (12,5 млн років тому). Рештки представників роду знайдені в Кенії. Рід був вперше описаний в 1987 році. Типовий вид — Simiolus enjiessi.
Phosphatherium
Phosphatherium – рід хоботних ссавців із родини нумідотерієвих (Numidotheriidae), який існував у кінці палеоцену на території Марокко. Це найстаріший з відомих на сьогодні великих ссавців Африки та, одночасно, він є і одним з найпримітивніших представників (разом з Eritherium) хоботних. Насамперед, Phosphatherium відомий за зубною кісткою та фрагментарним матеріалом з фосфатного кар’єру в афро-аравійській провінції, знахідки датуються кінцем палеоцену. Згодом його рештки виявлено і в ранньоеоценових відкладах.
Ferromirum
Ferromirum oukherbouchi — вимерлий вид хрящових риб з ряду Symmoriiformes, які жили в Марокко в пізньому девонському періоді, близько 365 мільйонів років тому. Symmoriiformes (лат.) – ряд вимерлих хрящових риб, схожих на акул. З’явилися в девоні та вимерли в міоцені (382,7-15,97 млн. років тому). Характерною особливістю самців частини родів є дорсальний шип, про призначення якого немає єдиної думки в співтоваристві вчених. Викопні рештки представників ряду були виявлені в США, Росії (Башкортостан), Європі, Азії, Центральній та Південній Америці.