Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Африка
Африка — другий за площею і населенням материк у світі, після Євразії. Загальна площа континенту становить понад 30,27 млн км², враховуючи прилеглі острови — він займає 5,9 % площі земної поверхні і 20,3 % площі суходолу. На південь і північ від екватора, в субекваторіальному поясі бувають сухий і вологий періоди, що творять неповторну природу саван, серед безкрайніх рівнинних просторів яких декілька мільйонів років тому з’явились наші першопредки (сахельантроп, австралопітек африканський і афарський, людина прямоходяча, уміла і працююча) і від 300—260 тис. років тому проходила перші етапи своєї еволюції людина розумна. Жива природа континенту своєрідна і неповторна, тут збереглось найбільше видів мегафауни, оскільки вона зазнала найменшого впливу під час четвертинного вимирання.
Дунклеостей (Dunkleosteus) — рід вимерлих панцирних риб ряду артродіри (Arthrodira) класу плакодерм (Placodermi), що жили в девонському періоді, 415-360 млн років тому. Представники роду відносились до найбільших морським хижакам свого часу. Викопні рештки були виявлені в Марокко, Бельгії, Польщі та Північній Америці.
Дронт-самітник, дронт родригеський (Pezophaps solitaria) — вимерлий нелітаючий птах родини голубових, ендемік острова Родригес, що знаходиться на схід від Мадагаскару в Індійському океані. Генетично, крім голубів і горлиць, його найближчим родичем також був вимерлий маврикійський дронт (Raphus cucullatus, обидва види утворили підродину дронтових). Голуб нікобарський (Caloenas nicobarica) — найближчий на сьогодні існуючий родич родригеського і маврикійського дронтів.
Tragoportax — вимерлий рід ссавців, що належить до родини Бикові (Bovidae). Він жив у верхньому міоцені (близько 11 – 7 мільйонів років тому), а його викопні рештки були знайдені в Європі, Азії та Африці.
Cantabrigiaster – вимерлий рід голкошкірих підтипу Asterozoa ряду Somasteroidea, відомий з формації Фезуата в Марокко. Типовий вид C. fezouataensis був спочатку описаний в препринті 2017 року в bioRxiv, але стаття була опублікована лише в 2021 році в журналі Biology Letters.
Spicomellus (що означає “шипований ошийник”) — вимерлий рід травоїдних анкілозаврових динозаврів, які жили на суперконтиненті Гондвана протягом середньої юри. Типовий і єдиний відомий вид — Spicomellus afer, названий і описаний у 2021 році. Його рештки були знайдені в третій субодиниці групи Ель-Мерс (бат-келовей), поблизу Булахфи, на південь від Булеману, Фес-Мекнес, Марокко. Назва роду означає “шипований ошийник”, від латинського “spica” — шип, і “mellum” — собачий ошийник, а видова назва “afer” означає “африканець”.
Примелефаси (Primelephas) — вимерлий рід ссавців, примітивні представники родини слонових. Жили в міоцені і пліоцені, скам’янілості знайдені в Африці, на терені сьогоденного Чаду, Кенії, Танзанії, Уганди та Ефіопії. На відміну від сучасних слонових, мали чотири бивні. Назва роду означає “перший слон”.
Spinostropheus (лат.) – рід дрібних м’ясоїдних динозаврів-тероподів, що мешкав в середньоюрську епоху на території сучасного Нігеру. Включає єдиний типовий вигляд – Spinostropheus gautieri.
Kongonaphon (лат.) – рід дінозавроморфів з родини Lagerpetidae, скам’янілі рештки яких знайдені в тріасових відкладеннях Мадагаскару (ладинський – карнійський яруси, 242-227 млн років тому). Єдиним видом є Kongonaphon kely, введений в систематику на основі неповного скелета. Відкриття цієї тварини має важливе значення для дослідження еволюції орнітодір, проливаючи світло на такі аспекти, як виникнення оперення, придбання біпедалізму і розвиток польоту.
Struthiocephalus («cтраусова голова») – вимерлий рід диноцефалових терапсидів з пермського періоду Південної Африки. Він відомий з досить великої кількості особин, які представляють різні стадії життя та статі, хоча спочатку вони були розбиті на різні роди за помилковою ідеєю, що різні стадії росту та статевий диморфізм між зразками представляють риси різних родів. Велика кількість решток, віднесених до роду, свідчить про те, що Struthiocephalus був досить успішним.
Euclastes – вимерлий рід морських черепах, який пережив масове вимирання на межі крейдово-палеогенового періодів. Вперше рід був названий Едвардом Дрінкером Коупом (Edward Drinker Cope) в 1867 році, і містить три види. E. hutchisoni, був названий в 2003 році, але з тих пір був перенесений до роду Pacifichelys, тоді як E. coahuilaensis, названий у 2009 році, був переописаний як Mexichelys coahuilaensis у 2010 році. Скам’янілості Euclastes були знайдені в Африці та Північній і Південній Америках та датуються крейдою-еоценом.