Physogaleus — вимерлий рід невеликих сірих акул, що існували з пізнього палеоцену до міоцену. Типовий вид — Physogaleus secundus, описаний у 1876 році.
Місце життя: Африка
Африка — другий за площею і населенням материк у світі, після Євразії. Загальна площа континенту становить понад 30,27 млн км², враховуючи прилеглі острови — він займає 5,9 % площі земної поверхні і 20,3 % площі суходолу. На південь і північ від екватора, в субекваторіальному поясі бувають сухий і вологий періоди, що творять неповторну природу саван, серед безкрайніх рівнинних просторів яких декілька мільйонів років тому з’явились наші першопредки (сахельантроп, австралопітек африканський і афарський, людина прямоходяча, уміла і працююча) і від 300—260 тис. років тому проходила перші етапи своєї еволюції людина розумна. Жива природа континенту своєрідна і неповторна, тут збереглось найбільше видів мегафауни, оскільки вона зазнала найменшого впливу під час четвертинного вимирання.
Falciscaris
Falciscaris — вимерлий рід радіодонтів з родини Hurdiidae, включає один вид, Falciscaris mumakiana. Його скам’янілості були знайдені переважно в формації Фезуата (тремадокський вік, ордовик) в Марокко. Один екземпляр, віднесений до цього роду (на прізвисько «Guole Appendage»), також відомий з формації Цзяншань-Санду в Китаї.
Apidium
Apidium — рід викопних людиноподібних приматів родини Parapithecidae. Рід існував у кінці еоцену на початку олігоцену у Північній Африці. Скам’янілості Apidium часто зустрічаються в відкладеннях Фаюма в Єгипті. Знахідки більш раннього виду, Apidium moustafai, рідкісні. Скам’янілості пізнішого виду, Apidium phiomense, досить поширені.
Eopelecanus
Eopelecanus — вимерлий рід пеліканів з формації Біркет-Карун у Ваді-ель-Хітан в Єгипті, що датується пізнім еоценом. Голотип, права гомілка, виявлена в 2008 році, є найдавнішим на сьогоднішній день свідченням існування пеліканів. Типовий і єдиний відомий вид — E. aegyptiacus.
Wadisuchus
Wadisuchus — вимерлий рід крокодилоподібних плазунів з родини Dyrosauridae. Єдиним відомим видом є Wadisuchus kassabi, описаний у 2025 році на основі викопних решток, знайдених у Західній пустелі Єгипту. Знахідка датується пізньою крейдою (приблизно 80 мільйонів років тому) і є найдавнішим свідченням існування дирозавридів.
Tselfatia
Tselfatia — рід вимерлих променеперих риб (Actinopterygii) із ряду Tselfatiiformes, відомий з відкладів крейдяного періоду. Типовий вид — Tselfatia formosa, описаний Камілем Арамбуром (Camille Arambourg) у 1943 році за знахідками в Джебл-Целфат в Марокко. Пізніше викопні рештки цього роду були виявлені також у Північній та Південних Америках та Європі.
Mioeuoticus
Mioeuoticus — вимерлий рід приматів родини лорієвих з міоцену Східної Африки. Це єдиний рід в підродині Mioeuoticinae. Mioeuoticus був відносно невеликою твариною розміром як потто (Perodicticus). Ймовірно, він був всеїдним та харчувався фруктами та комахами.
Angelacanthus
Angelacanthus — вимерлий рід дрібних хрящових риб (акантодів), що жив у пізньому девоні (фаменський ярус). Він представлений єдиним видом — Angelacanthus acus, раніше описаним як Diplacanthus acus.
Konobelodon
Konobelodon — вимерлий ссавець з родини амебелодонтид. Жив у верхньому міоцені (приблизно 12–7 мільйонів років тому), його скам’янілості були знайдені в Північній Америці, Європі, Африці та Азії.
Sekhmetops
Sekhmetops — вимерлий рід хижих ссавців-гієнодонтів з раннього олігоцену формації Джебель-Катрані в Єгипті. Рід містить два види, S. africanus і S. phiomensis, обидва з яких спочатку були віднесені до роду Pterodon.