Llukalkan — абелізаврид з Аргентини 🦤 Вимерлий світ

Llukalkan — вимерлий рід хижих динозаврів з родини Abelisauridae, що жив на території сучасної Аргентини в кінці крейдяного періоду. Представлений єдиним видом — Llukalkan aliocranianus.

Череп динозавра був знайдений в 2015 році в місцезнаходженні Ла-Інвернада (ісп. La Invernada), за 50 км на захід від від міста Рінкон-де-лос-Саусес провінції Неукен. Скам’янілість підготували С. Паломо, К. Фуентес і А. Шенкель.

Типовий вид Llukalkan aliocranianus назвали і описали в 2021 році Федеріко Абель Джанечіні, Аріель Ернан Мендес, Леонардо Себастьян Філіппі, Аріана Пауліна-Карабаяль, Рубен Даріо Хуарес-вальери і Альберто Карлос Гаррідо. Назва роду означає «страшний» на мові індіанців мапуче. Назва виду означає «з іншим черепом» від латинського alius — «інший» і cranium — «череп», що відсилає до явних відмінностей в будові черепа при порівнянні з іншим хижим динозавром Viavenator, що був знайдений за сімсот метрів від місця знахідки Llukalkan.

Голотип MAU-Pv-LI-581 знайдено в геологічних шарах Бахо-де-ла-Карпа (Bajo de la Carpa Formation), що відносяться до сантонського ярусу. Він складається з часткового збереженого черепа з нижньою щелепою. Залишки можуть належати молодій або ж не повністю зрілій особині.

Llukalkan aliocranianus був багато в чому схожий на Viavenator exxoni, за винятком того, що він був меншим, отвори в черепі, через які проходять вени, були більшими і ширше відокремлювалися від верхньопотиличного гребеня. Однак можливість того, що скелет голотипу є молодою особиною Viavenator exxoni, відкидаються, ґрунтуючись в основному на наявності задньої барабанної впадини, яка відсутня у Viavenator exxoni. Передбачувана довжина тіла динозавра оцінюється в 5 метрів.

Зважаючи на незвичайну будову вуха, вчені вважають, що Llukalkan мав кращий слух, ніж інші абелізавриди, — майже як у крокодила. І це, ймовірно, робило його кращим мисливцем, розповів “Ройтерсу” Федеріко Джанечіні, палеонтолог з аргентинського Національного університету Сан-Луїс.

Ймовірне співіснування двох різних абелізаврид на одній території демонструє, що дана група динозаврів була головним і, ймовірно, основним хижим компонентом екосистем не лише в області, де були знайдені залишки динозавра, а й у всій Патагонії протягом пізнього крейдового періоду. Крім того, літопис патагонських абелізаврид включає й інші таксони з тієї ж стратиграфічної одиниці, наприклад, Ilokelesia і Skorpiovenator, підтверджуючи ідею про те, що абелізавриди були одними з найбільш численних і різноманітних верхньокрейдових теропод, зареєстрованих в Патагонії. Ймовірно, мала місце посттуронська диверсифікація абелізаврид після гаданого вимирання в Південній Америці під час турона. Можливо, що ця посттуронська фаза еволюції клади Brachyrostra (підгрупа абелізаврид) привела до відносно великої і швидкої диверсифікації на рівні родів і видів, яка пізніше продовжилася появою більш еволюційно розвинених і спеціалізованих форм в пізньому крейдяному періоді.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter