Leptocleidus — дрібний примітивний пліозавр ранньокрейдяної епохи. Можливо, походить від ранньоюрських Rhomaleosaurus. Описаний Чарльзом Ендрюсом (Charles Andrews) в 1922 році на підставі фрагментарних решток із ранньої крейди Англії.
Родова назва відображає будову плечового пояса та походить від грецьких слів λεπτός “тонкий” і κλείς “ключиця”.
Ключиця і міжключиця великі, лопатка невелика. Череп невеликий, трикутний, завдовжки близько 30 см, з розвиненим сагітальним гребенем, що йде вздовж усієї верхньої поверхні черепа. Зуби нечисленні (21 пара на верхній щелепі, 35 – на нижній). Ребра одноголовчасті. 13-24 шийних хребців, близько 20 тулубових. Мабуть, харчувався різноманітною здобиччю — як рибою, так і більшими водними хребетними, падлом. Міг мешкати в лагунах і прісних водах. Недавнє дослідження скелета молодої особини близько 1 метра завдовжки показало значну рухливість шиї (на відміну від інших плезіозаврів).
Типовий вид – Leptocleidus superstes (Andrews 1922), з ранньої крейди Сассекса в Англії. Відомі рештки з ранньої крейди острова Вайт. У 1911 році Ендрюс описав частковий скелет із неповним черепом із валанжина Південної Африки як “Plesiosaurus” capensis, пізніше виділений у рід Peyerus. Зараз цей вид також відносять до роду Leptocleidus. Нарешті, 1997 року три майже повні скелети лептоклейдів, віднесених до особливого виду Leptocleidus clemai, були описані з одновікових відкладень Західної Австралії. Не можна виключити, що всі три види належать до географічних варіацій типового виду.
L. capensis досягав 4,5 м в довжину і мав масу тіла до 400 кг, в той же час L. superstes мав 4 м в довжину і важив 300 кг.
Так званий “Ерік” – повний скелет дрібного пліозавра з ранньої крейди (апт – альб) Кубер Педі в Південній Австралії у Південній Австралії у свій час вважався ще одним представником цього роду. Прізвисько було дано на честь Еріка Айдла з “Монті Пайтон”. Нині цей пліозавр виділено в особливий рід і вид Umoonasaurus demoscyllus. Умуназавр вирізнявся дрібними розмірами – не більше ніж 2,5 метра завдовжки і незвичайним розвитком зазубрених гребенів на черепі.
Leptocleidus, на відміну від багатьох плезіозаврів, жив у мілководних лагунах і, ймовірно, відвідував солонуваті та прісні водні системи (наприклад, гирла великих річок). Це змусило Артура Крукшенка (Arthur Richard Ivor Cruickshank) зробити висновок, що такий рух міг бути способом втечі від більших плезіозаврів і пліозаврів. Більшість видів відомі з Британських островів, але L. capensis був виявлений в Капській провінції, Південна Африка.
Своїми великими ключицями і міжлопатковими суглобами та маленькими лопатками лептоклейди нагадували ранньоюрських ромалеозаврів і представників крейдяної родини Polycotylidae.
Мабуть, лептоклейди представляли реліктову гілку примітивних пліозаврів, що дожила до середини крейди переважно в Південній півкулі. Ця група вимерла після появи полікотилідів – можливо, екологічно близьких короткошиїх еласмозаврів.
Скам’янілості
Джерела
- https://plesiosauria.com/directory/genera/leptocleidus/
- https://ru.wikipedia.org/wiki/Лептоклейд
- https://en.wikipedia.org/wiki/Leptocleidus
- https://www.deviantart.com/alternateprehistory/art/Leptocleidus-superstes-669917354
- https://www.deviantart.com/hyrotrioskjan/art/Leptocleidus-capensis-478514595
- https://www.deviantart.com/japa2/art/Leptocleidus-786583859
- https://www.deviantart.com/plastospleen/art/The-Addyman-Plesiosaur-605892203
- https://www.deviantart.com/acrosaurotaurus/art/Leptocleidus-capensis-735021349
- https://www.deviantart.com/brennanstokkermans/art/Leaping-Leptocleidus-818733014
- https://www.deviantart.com/jemdarpole/art/Leptocleidus-superstes-718517674
- https://www.deviantart.com/christopher252/art/Leptocleidus-hunting-851323415
- https://www.deviantart.com/dibgd/art/Leptocleidus-and-Lepidotes-128346548
- https://www.deviantart.com/gogosardina/art/Backscratcher-of-the-Birdrong-329256309