Jacamatia — викопний рід дятлоподібних птахів, що існував в олігоцені в Європі. Описаний у 2020 році. Типовий вид — Jacamatia luberonensis.
Викопні рештки виявлені у муніципалітеті Серест в регіоні Альпи Верхнього Провансу на південному сході Франції. Скам’янілість складається з кісток лівого крила. Назва роду Jacamatia — це сполучення слів «jacamar» і «tamatia», французькі назви для якамар (Galbulidae) і лінивок (Bucconidae) відповідно. Видова назва luberonensis стосується гірського масиву Люберон, де виявлені рештки птаха.
У місцевості Сересті на південному сході Франції було виявлено фрагмент вапнякової плити, відокремленої від пластів раннього олігоцену віком 30 мільйонів років, який містив маленькі викопні кістки птаха. Кістки утворювали точні рельєфи на поверхні плити. Після кількох днів ретельної підготовки швейною голкою під мікроскопом, було встановлено, що вони перебувають у відмінному стані збереження. Це дало можливість вченим досліджувати ідентичність цього крила та зробити висновки щодо пташиних спільнот олігоценового періоду.
Після проведення порівняльного аналізу з сучасними кістками вдалося виключити значну кількість груп птахів, що розглядалися як потенційні кандидати на ідентифікацію скам’янілості. Детальний аналіз пряжки та фаланг крила засвідчив, що даний представник належить до ряду дятлоподібних (Piciformes). Зараз цей ряд включає дятлів, туканів, бородаткових, воскоїдів, а також якамар та лінивок (Galbulae). Зокрема, аналіз фаланг та ліктьової кістки, що не мала сосочків для вставки махового пір’я, дозволив виключити належність даного представника до Pici та підтвердив його віднесення до Galbulae. До цієї групи сьогодні відносяться родини Galbulidae (якамари) та Bucconidae (лінивки).
Нову скам’янілість не можна пов’язати з жодною з цих двох сучасних родин, але можна стверджувати, що вона представляє момент до того, як ці дві лінії еволюції розійшлися. Це перша та найдавніша скам’янілість до четвертинного періоду, що з упевненістю можна віднести до Galbulae.
Крім того, пряжка виявилася схожою на кістки групи невеликих загадкових викопних птахів з одночасних знахідок у Франції та Бельгії — Sylphornithidae. Ці птахи, названі на честь сильфів, міфічних істот, які іноді асоціюються з феями, мали довгі стрункі ноги, і їхні систематичні зв’язки досі залишаються розмитими. Однак їхня схожість з Jacamatia luberonensis дозволяє припустити, що всі сильфорнітиди також відносяться до стовбурових Galbulae.
Ці знахідки є біогеографічною загадкою. На сьогоднішній день лінивки та якамари зустрічаються лише в Південній та Центральній Америці та Мексиці. Однак, єдині скам’янілості Galbulae, знайдені вченими в Америці, походять з дуже недавніх часів (плейстоцен Венесуели), і, схоже, що довготривала історія цієї маловивченої групи пов’язана з Європою. Таким чином, ці групи є реліктовими в Південній і Центральній Америці та, ймовірно, зникли в Європі через похолодання клімату під час олігоцену.
Скам’янілості
Джерела
- https://americanornithology.org/a-tiny-fossil-reveals-part-of-the-complex-history-of-puffbirds-and-jacamars-in-europe/
- http://feathersandthoughts.com/2021/04/17/jacamatia-luberonensis-duhamel-et-al/
- https://academic.oup.com/auk/article/137/3/ukaa023/5834542
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Jacamatia_luberonensis
- https://nl.wikipedia.org/wiki/Jacamatia