Issi saaneq — це найпівнічніший зауроподоморф пізнього тріасу і новий вид динозаврів Гренландії. Cкам’янілості Issi раніше були віднесені до роду Plateosaurus, але нові знахідки дозволили переоцінити цей матеріал, який показав, що він має ознаки, які, як вважалось, є винятковими для бразильських зауроподоморфів, таких як Unaysaurus і Macrocollum. Це в кінцевому підсумку призвело до визначення Issi як окремого роду. Скам’янілості виявлено на півострові Земля Джеймсон, Центрально-Східна Гренландія. Issi — перший непташиний динозавр, описаний з Гренландії.
27 липня 1991 року на східному узбережжі Гренландії, на півострові Земля Джеймсон, у місцині «Залізний пиріг» на північному схилі Мак-Найт-Б’єрґ поблизу Флемінг-фіорду, члени команди з Гарвардського університету Вільям В. Амарал (William W. Amaral), Вільям Р. Даунс (William R. Downs), Стівен М. Гейтсі (Stephen M. Gatesy), Ніл Г. Шубін (Neil H. Shubin) та Нільс Бонде (Niels Bonde) на чолі з Фарішом Дженкінсом (Farish Jenkins) виявили череп базального зауроподоморфа. У 1994 році про знахідку повідомили в науковій літературі і віднесли її до виду Plateosaurus engelhardti. У 1995 році був виявлений череп меншої молодої тварини. У 2012 році було розкопано ще три скелети. Після проведення комп’ютерної томографії перших двох знахідок, котру провели Марко Марзола (Marco Marzola), Філіппо Ротаторі (Filippo Rotatori) та Олександра Фернандес (Alexandra Fernandes), а пізніше цифрової реконструкції у магістерській дисертації Віктора Беккарі (Victor Beccari), було зроблено висновок, що вони являють собою новий для науки таксон.
У 2021 році типовий вид Issi saaneq був названий і описаний Віктором Беккарі Дієгесом Кампо (Victor Beccari Dieguez Campo), Октавіо Матеусом (Octávio Mateus), Олівером Уінгсом (Oliver Wings), Йеспером Міланом (Jesper Milàn) і Ларсом Бьорном Клемменсеном (Lars Bjørn Clemmensen). Родова назва означає «холодний» на мові калааллісуті, а видова назва «кістка», як посилання на той факт, що це найпівнічніший базальний зауроподоморф знайдений на цей час.
Голотип, NHMD 164741, був знайдений у шарі формації Мальмрос Клінт, що датується середнім норієм. Він складається з відносно цілісного черепа з нижніми щелепами і зубами. Це зразок, знайдений у 1994 році. У ньому в основному відсутні частини правої сторони та задньої сторони правого нижнього боку. Череп частково зчленований. Він представляє пізню стадію дитинчати або підліткову особину.
Паратип – екземпляр NHMD 164758, знайдений у 1995 році в тому ж шарі. Він складається з черепа з нижніми щелепами, більш повного, ніж голотип. Не вистачає лише заднього правого кута даху черепа. Він являє собою молоду особину на середній стадії дорослішання, приблизно на третину коротшу за голотип. Обидва типи є частиною колекції Музею природознавства Данії. Три скелети, виявлені у 2012 році, зразки NHMD 164734, GM.V 2013‐683 та NHMD 164775, у 2021 році не були офіційно згадані чи описані; останній скелет ще навіть не був повністю відпрепарований. Це обмежило опис тварини лише головою.
Автори опису в 2021 році вказали на деякі відмінні риси. Чотири з них — аутапоморфії, унікальні похідні риси тварини. Основа тіла передщелепної кістки пронизана невеликим отвором. Луската кістка має довгу горизонтальну задню гілку. Квадратна кістка відносно висока щодо висоти морди. Суглобова кістка має добре розвинений відросток на задній верхній стороні, з прямокутним профілем у вигляді збоку.
Ці знахідки є першим доказом існування окремих родів гренландських динозаврів, які не тільки доповнюють різноманітність динозаврів з пізнього тріасу, але й дозволяють краще зрозуміти еволюційні шляхи та хронологію культової групи зауроподів, що населяли Землю протягом майже 150 мільйонів років.
Скам’янілості
