Indohyus

Час існування:
Місце проживання:
Indohyus

Indohyus («свиня Індії») – назва роду вимерлих пальцехідних парнокопитних, відомого з еоценових викопних знахідок в Азії. Ця тварина, схожа на оленця, була знайдена в Гімалаях і є близьким родичем, а можливо і предком китів. Indohyus був розміром приблизно з єнота або домашню кішку.

Ілюстрація Garen Ewing, з Дарвіном, що вигулює Indohyus

Скам’янілості були виявлені серед скель, що були зібрані понад 30 років тому в Кашмірі (Індія) геологом А. Рангу Рао, який знайшов кілька зубів і частини щелепної кістки, однак, після його смерті багато каменів залишились ще недослідженими. Вдова Рангу Рао передала камені професору J.‭ ‬G.‭ ‬M.‭ ‬Thewissen, технік якого під час вивчення випадково зламав один зі знайдених черепів і Thewissen побачив потовщену зонтичну кістку (involucrum). Ця кістка, що відноситься до області середнього вуха, є головною особливістю, котра говорить про пряме походження китів від індохіуса, оскільки ця ознака зустрічається тільки у китів.

Вивчення Indohyus показало, що його кістки були щільнішими, ніж кістки більшості наземних ссавців. Це описується як остеосклероз, і досить часто зустрічається у тварин, що ведуть водний спосіб життя, щільні кістки дозволяють організму зануритися у воду, опираючись ефекту виштовхування. Ізотопний аналіз, однак дав неоднозначні результати, за рівнем ізотопів кисню-18 виходить, що Indohyus був водною твариною, в той час як рівень вуглецю-13 рівні вказує, що ця тварина жила в основному на суші.

Незважаючи на те, що спорідненість між бегемотовими та китоподібними підтверджується молекулярними даними, між ними існував великий часовий і географічний розрив. Перші кити жили біля берегів сучасного Пакистану, а перші бегемоти – в Африці. Відкриття Indohyus в Індії доводить його спорідненість з китоподібними.

Зараз вважається, що Indohyus, жив як сучасні оленцеві. Ці невеликі травоїдні лісові тварини рятуються від хижаків пірнаючи під воду, де можуть залишатися протягом декількох хвилин.

Теорія, що Indohyus є або родоначальником, або родичем предків китів, залишається суперечливою, оскільки існує багато поглядів на витоки еволюції китів, котрі мало підтверджуються скам’янілостями, що не дозволяє сформувати повну і всебічну картину. Предками китів, що пропонувалися раніше, є мезоніхіди, але ця група є настільки ж суперечливою. На сьогоднішній день найбільш підвердженим предком китів є Pakicetus, причому еволюційна лінія йде від форм, таких як Ambulocetus та Rodhocetus до Protocetus. Кожна з цих форм стає все більш схожою на китів. З цього моменту розвиток китоподібних стає легшим для простеження, але точні зв’язки між наземними ссавцями та частково водними, такими як Pakicetus, все ще залишається загадкою. Але лише питання часу, коли буде знайдено більше скам’янілостей, оскільки дослідження викопних родовищ Індії та Пакистану епохи еоцену вже дало багато важливих відкриттів, починаючи з останніх десятиліть ХХ століття.

Гіпотетична еволюція китоподібних
Джерела
Поширити