Haplophrentis — гіолітид з кембрію 🦤 Вимерлий світ

Haplophrentis — рід крихітних панцирних гіолітид, які жили в кембрійському періоді. Його черепашка була довгою і конічною, з відкритим кінцем, захищеним оперкулом, від якого з боків відходили дві м’ясисті руки, що називалися геленами. Ці руки слугували для підняття отвору черепашки над морським дном, діючи як ходулі.

Відомо два види Haplophrentis: Haplophrentis carinatus і Haplophrentis reesei. Haplophrentis reesei був знайдений в штаті Юта, а Haplophrentis carinatus — у сланцях Берджес.

Довжина черепашки H. reesi досягала 4,6 сантиметрів, тоді як H. carinatus — 3,05 сантиметрів. Молодняк, звичайно, міг бути меншим. Від Hyolithes відрізняється наявністю поздовжньої перегородки на середині внутрішньої поверхні верхньої частини черепашки.

М’яка анатомія складається з 12 (H. carinatus) — 16 (H. reesi) щупалець, прикріплених до підковоподібного лофофору. Пара широких структур невизначеної функції простягається по всій довжині конічної черепашки. До верхівки черепашки прикріплена личинкова черепашка.

М’яка анатомія Haplophrentis була ключовою для визначення гіолітів як членів Lophophorata, групи, що містить брахіопод і форонід. Хоча деякі дослідження підтримували цю інтерпретацію, інші вважали гіолітів базальними лофотрохозонами або молюсками.

Haplophrentis був фільтратором, який використовував свій лофофор для вилучення органічних речовин з морської води. Зразки Haplophrentis були знайдені в кишечнику хижака Ottoia.

186 екземплярів Haplophrentis відомі з шару Великого Філоподу, де вони складають 0,35% спільноти. Він також відомий за кількома екземплярами у сланцях Спенса і широко розповсюджений у Мармуровому каньйоні. Багато зразків на льодовику Стенлі добре демонструють м’які тканини.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter