Hainosaurus 🦤 Вимерлий світ

Хайнозавр (Hainosaurus) — рід вимерлих плазунів підряду ящірок підродини Tylosaurinae родини Mosasauridae, відомий з пізньої крейди (86,3-66 млн років тому). Найближчий родич північноамериканського Tylosaurus, разом з ним входить в підродину Tylosaurinae. Названий Луї Долло в 1882 році на честь річки Гайна (Ено) в Бельгії, де були знайдені залишки типового виду. Hainosaurus – один з останніх мозазавров, що дожив до самої крейда-палеогенової межі. Виділяють 3 види роду.

Від свого близького родича, тилозавра, Hainosaurus відрізняється більшою довжиною носових отворів і більш подовженим тулубом. Понад 53 хребці від голови до початку хвоста (у тилозавра – 35), і хвіст, швидше за все, коротший – менше 50% від загальної довжини тварини. Втім, невідомо, чи є відомі рештки каудальної частини хребта досить повними, щоб підтвердити це. «Шеврони» на хвостових хребцях не зчленовані з тілами хребців.

Кінчик морди позбавлений зубів. Раніше вважалося, що він використовувався як «таран», але досить легкий і кінетичний череп може суперечити такого висновку, хіба що він допускав чіткий розподіл навантажень при ударі. Зуби сплощені, з двома яскраво-вираженими ріжучими крайками (на відміну від «гранованих» зубів тилозавра зі слабко вираженими зазублинами), у пізніх видів цього роду (H. bernardi) ріжучі крайки присутні навіть на птеригоїдних зубах, що є наочною адаптацією для полювання на дуже великих тварин, швидше за все – на інших морських рептилій. Як і у сучасних акул, на місці старих, зношених зубів хайнозавра швидко виростали нові – гострі та міцні.

Розміри Hainosaurus величезні – довжина черепа найбільшого відомого з відносно повних зразків оцінюється в більш ніж 1,5 метри. Загальна довжина за початковими розрахунками досягала 17 або 15 метрів. Однак, згідно з останніми даними, пов’язаними зі знахідками невеликих, але більш повних (в плані збереження посткраніального скелета) зразків хайнозаврів, насправді довжина особини з більш ніж 1,5 метровим черепом була тільки в районі 12,2 метрів – менше , ніж у найбільших представників Mosasaurus (понад 17 метрів) і Tylosaurus (до 14 метрів). Тим не менш розміри, що досі вказуються в літературі, до 15-17 і більше метрів також допустимі для більших представників роду, поки не виявлених або таких, що зовсім не збереглися в палеонтологічному літописі. Крім того, на настільки великі розміри вказують деякі фрагментарні скам’янілості.

Hainosaurus був активним і, як і інші мозазаври, дуже агресивним і задирливим хижаком. У черевній порожнині типового екземпляра були виявлені рештки морської черепахи, що він проковтнув, а в шлунку екземпляра RSM P 2588.1 – рештки інших мозазавров: Plioplatecarpus і неідентифікованого представника родини. Цікава згадка про череп іншого гігантського мозазавра – молодого (довжиною близько 11-12 метрів) Mosasaurus hoffmanni, розбитого якимось «тупим знаряддям» (фігурально висловлюючись, хтось «вибив йому мізки»). Судячи з усього, «знаряддя» за розмірами і формою відповідало морді хайнозавра. Втім, це трактування може бути помилкою, оскільки, як говорилося вище, череп хайнозавра відрізняється крихкістю будови, з наявністю численних рухливих з’єднань між кістками, котрі слугували для ефективного розпилювання захопленої великої здобичі і розтягували пащу при проштовхуванні в глотку більш дрібної.

Виділяють приблизно три види, але тільки один з них вважається загальновизнаним. Слід врахувати, що ряд видів хайнозавра з Європи виявилися європейськими представниками роду Tylosaurus. Невизначені до виду рештки цих мозазаврів відомі також з пізньої крейди Швеції, Польщі та Волгоградської області.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter