Gigatitan 🦤 Вимерлий світ

Гігатитан (лат. Gigatitan) – це вимерлий рід титаноптерових комах (ряд Titanoptera, від грец. τιτάν – гігант і πτέρο – крило), які жили в Киргизстані в тріасовий період. Типовий вид – G. vulgaris, описаний Олександром Григоровичем Шаровим в 1968 році. Скам’янілості гігатитана були виявлені в мадигенскій формації (Madygen Formation). За життя гігатитан був хижаком, схожим на богомола з розмахом крил приблизно 33 сантиметри. Це типовий рід сімейства Gigatitanidae, в яке входять тісно пов’язані Nanotitan і Ootitan.

Тіло тітаноптерів довгасте. Голова більш-менш трикутна з могутніми зазубреними на кінці щелепами. Вусики довгі, ниткоподібні. Переднеспинка сідловидна, з бічними лопатями, що звішуються вниз. Передні ноги хапальні, з двома рядами великих гострих шипів по внутрішній стороні гомілки. Середні і задні ноги ходильні. Лапки 5-членикові, з добре розвиненим присоском між кігтиками. Крила добре розвинені, передні шкірясті, задні перетинчасті; в спокої складаються плоско на спині. Все титаноптери, і самці, і самки, мають на передніх крилах розширені області між поздовжніми жилками, які часто трактуються як звуковий апарат (Цойнер, 1939). Самки мають короткий зовнішній яйцеклад, позбавлений будь-яких шипів або насічок. Церки короткі, нечленовані.

Представники сімейства Gigatitanidae відомі своїми розмірами: деякі екземпляри роду Gigatitan досягали розмаху крил до 40 см.

Вперше представники цього ряду були описані в 1916 році палеоентомологом Тільярдом, але при описі були невірно поміщені їм в підряд Paraneoptera. Лише в кінці 1930-х років, по мірі відкриття нових видів, став вимальовуватися їх зв’язок з прямокрилими. Шаровим, основним дослідником титаноптер, остаточно були встановлені їх родинні стосунки з Orthoptera. Також він висунув гіпотезу, в якій обґрунтовував їх походження, поряд з паличниками, від родини Tcholmanvissidae. Пізніше, однак, було показано (Гороховим та іншими), що титаноптери спочатку не мали основної риси прямокрилих – здатності до стрибків, а тому пішли не від прямокрилих, а від спільних з ними предків в межах Polyneoptera.

Титаноптери, ймовірно, є одними з найбільш вивчених вимерлих комах. Доведено, що вони вели денний спосіб життя. На відміну від інших прямокрилоподібних титаноптери були виключно хижими комахами. Це були хижаки, що полювали з засідки, які жили на рослинах і займали екологічну нішу сучасних богомолів. Наявність можливого звукового апарату дозволяє припускати існування у них досить складної статевої поведінки. Слід зазначити, що принцип дії звукового апарату був заснований на терті всього крила об інше крило при положенні крил плоско на спині і в цьому відношенні відрізнявся від принципу дії звукового апарату справжніх прямокрилих. Титаноптери були яйцекладними, однак субстрат, в який вони відкладали яйця, залишається невідомим. На одному з відбитків збереглися оболонки яєць, які перебували в черевці самки. Вони дуже дрібні, з гладкою скульптурою оболонки. Зазнавши розквіту на початку тріасу, до кінця його титаноптери повністю вимерли. Якою була причина їх вимирання, сказати важко. Серед численних зборів викопних комах юрського періоду якихось нащадків титаноптер, не знайдено.

Джерела

Поширити

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter