Fucaia — це вимерлий рід примітивних вусатих китів родини Aetiocetidae, відомий з морських відкладень еоцену та олігоцену знайдених у Канаді та США.
Aetiocetidae — вимерла родина зубатих вусатих китів, відома з олігоцену. Кити походили з північної частини Тихого океану і мали розмір від 3 до 8 метрів завдовжки. Багато з описаних зразків були знайдені у верхньому олігоцені японської формації Мораван, найбільший з відомих — у верхньому туфогенному алевроліті Моравана. Інші офіційно описані вимерлі зубасті містицети цього часу менші, від 3 до 4 метрів завдовжки. Містицети зі справжніми зубами зустрічаються у скам’янілостях з верхнього олігоцену.
Монофілія родини досі не визначена, так само як і еволюційний зв’язок між ранніми зубатими вусатими китами (Aetiocetidae, Mammalodontidae та Llanocetidae) та ранніми і сучасними беззубими китами. Однак, кладистичний аналіз Coronodon і Mystacodon, схоже, вказує на те, що Aetiocetidae і Llanocetidae більш близькі до кронових Mysticeti, ніж до Mammalodontidae, Coronodon і Mystacodon.
Рід Fucaia включає три види: F. buelli, F. goedertorum та F. humilis. F. buelli має ранньоолігоценовий (рупелійський) вік, тоді як F. goedertorum молодший. Останній був спочатку описаний як вид Chonecetus, перш ніж було визнано, що він більш близький до buelli, ніж до видів типу Choncetus.
Вид F. humilis був описаний у 2024 році на основі часткового черепа з нижньої частини формації Лінкольн-Крік у штаті Вашингтон, США. У перекладі з латинської мови humilis означає ” скромний”, натякаючи на раніше невідому приховану ранню еволюцію містицетів у Північній півкулі.
Це геохронологічно найдавніший містицет Північної півкулі. Геологія, біостратиграфія та магнітостратиграфія відносять Fucaia humilis до пізнього еоцену (близько 34,5 млн років тому, поблизу переходу еоцену в олігоцен 33,9 млн років тому). Це приблизно відповідає найдавнішим знахідкам викопних ламінарій, також у північно-східній частині Тихого океану.
Таке спостереження привело вчених до гіпотези, що виникнення і розвиток відносно стабільної, багатої на поживні речовини екосистеми ламінарій в пізньому еоцені могло сприяти розселенню дрібних зубатих містицетів (родина Aetiocetidae) в північній частині Тихого океану. Це сильно відрізняється від історії більших Llanocetidae, еволюція яких пов’язана з Антарктичною циркумполярною течією в Південній півкулі.
Нове відкриття свідчить про те, що різні механізми та екологічні сценарії могли спричинити контрастні еволюційні історії ранніх містицетів у Північній та Південній півкулях.
Скам’янілості
Джерела
- https://en.wikipedia.org/wiki/Aetiocetidae
- https://en.wikipedia.org/wiki/Fucaia
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Fucaia
- https://eartharchives.org/articles/the-tiny-toothy-ancestor-of-today-s-modern-giant-whales/index.html
- http://novataxa.blogspot.com/2024/04/fucaia.html
- http://www.prehistoric-wildlife.com/species/f/fucaia.html
- http://sciencythoughts.blogspot.com/2024/04/fucaia-humilis-mysticete-whale-from.html
- https://linkinghub.elsevier.com/retrieve/pii/S0960982224003087
- https://www.deviantart.com/artbyjrc/art/Losing-teeth-Basal-mysticetes-926590362