Foskeia — рабдодонтоморфний орнітопод 🦤 Вимерлий світ

Foskeia — вимерлий рід рабдодонтоморфних орнітоподів, відомий з ранньокрейдяного періоду (барремський — аптський вік) формації Кастрільо-де-ла-Рейна в Іспанії. Рід містить єдиний вид, Foskeia pelendonum, відомий за скам’янілостями декількох особин різних онтогенетичних стадій. До офіційного опису його називали «орнітоподом з Вегагете».

У 2016 році Дьєдонне (Dieudonné) з колегами повідомили про виявлення щонайменше п’яти особин граціозного орнітопода невеликого розміру (довжиною приблизно 0,5 м). Вони представляли кілька різних онтогенетичних стадій. Незважаючи на велику кількість матеріалу, автори опису утрималися від присвоєння йому біноміального імені, замість цього назвавши його «орнітоподом з Вегагете» на честь місцевості, де були знайдені скам’янілості. Ця місцевість є частиною формації Кастрільо-де-ла-Рейна (басейн Камерос) в провінції Бургос, Іспанія, відомої своїм багатим різноманіттям решток динозаврів раннього крейдяного періоду.

Відкриття нових елементів черепа під час подальших польових досліджень та оцінка цього матеріалу за допомогою μCT-сканування дозволили офіційно описати рештки як новий рід і вид рабдодонтоморфних орнітопод у 2026 році. Родова назва Foskeia походить від давньогрецьких слів φῶς (світло) і βόσκειν (пастися), що вказує на його невеликий розмір і передбачувані травоїдні звички. Видова назва pelendonum є посиланням на пелендонів, кельтиберське плем’я з Фуентес-де-Дуеро, поблизу типового місцезнаходження.

Аналіз кісток кінцівок, проведений в 2023 році (Dieudonné et al.), показав, що молоді особини Foskeia починали своє життя як чотириногі тварини. Однак на ранній стадії свого онтогенезу вони переходили на двоногість. Гістологічний аналіз кісток кінцівок також показав, що найбільший відомий екземпляр Foskeia належав майже дорослій особині. Це підтверджує припущення про те, що Foskeia належала до найменших орнітопод. Дослідження показало, що онтогенетичний шлях Foskeia супроводжувався значними змінами скелета. Сліди прикріплення м’язів на стегнах і гомілках, вказують на поступовий розвиток більш динамічної та ефективної опорно-рухової системи в міру дозрівання тварини. Ця зміна постави відповідає іншим раннім рабдодонтоморфам.

Foskeia була дуже маленькою, але мала високий метаболізм, про що свідчить структура кісток. Це змушувало тварину багато їсти, а листоподібні зуби в передній частині нижньої щелепи дозволяли їй швидко поглинати рослинну масу і вибірково відбирати найцінніші частини, ймовірно, папоротей і хвойних дерев.

Невеликий розмір дитинчат вказує на те, що вони швидко переходили від чотириногого до двоногого способу життя. У молодих тварин середні хребці були спрямовані вниз на двадцять градусів, щоб опустити передню частину тулуба, але ця особливість зникає у дорослих тварин.

Коли в 2016 році Дьєдонне та його колеги вперше описали цього орнітопода було встановлено, що він є базальним представником новоствореної клади Rhabdodontomorpha, яка відокремилася після Muttaburrasaurus як сестринський таксон Rhabdodontidae.

У 2025 році Чепінський і Мадзя (Czepiński & Madzia) провели повторний аналіз усіх відомих на той час матеріалів про рабдодонтоморфів. Вони відновили орнітопода з Вегагете як члена Rhabdodontoidea. Більш широка клада рабдодонтоморфів була відновлена в базальному (примітивному) положенні в межах Iguanodontia.

У 2026 році, після офіційного опису Foskeia, вчені віднесли цей таксон до нової підгрупи в межах Rhabdodontomorpha. Вони назвали її Rhabdodontia. Foskeia була віднесена до групи, що відокремилася після Muttaburrasaurus і Fostoria, як сестринський таксон до традиційних Rhabdodontidae. На відміну від попередніх аналізів, клада рабдодонтоморфів була розміщена в більш похідній (просунутій) позиції, в основі Ankylopollexia.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Залишити коментар Скасувати коментар