Ferromirum oukherbouchi — вимерлий вид хрящових риб з ряду Symmoriiformes, які жили в Марокко в пізньому девонському періоді, близько 365 мільйонів років тому. Symmoriiformes (лат.) – ряд вимерлих хрящових риб, схожих на акул. З’явилися в девоні та вимерли в міоцені (382,7-15,97 млн. років тому). Характерною особливістю самців частини родів є дорсальний шип, про призначення якого немає єдиної думки в співтоваристві вчених. Викопні рештки представників ряду були виявлені в США, Росії (Башкортостан), Європі, Азії, Центральній та Південній Америці.
Скам’янілість акули Ferromirum oukherbouchi виявили в Марокко у залізистій конкреції віком 360 млн років. Власне, перша частина її родового імені – ferro – вказує якраз на цю обставину. А ось друга – mirus – у перекладі з латині означає здивування та радість. Оскільки спочатку унікальні залишки акули прийняли за рештки від більш звичайного членистоногого. Видове ім’я рибина отримала на честь Саїда Окербуча (Said Oukherbouch), котрий її знайшов.
Рештки хрящового скелета зустрічаються дуже рідко і завжди несуть в собі якусь сенсацію, тому вчені провели комп’ютерну томографію щелеп знахідки. А потім, ґрунтуючись на своїх скануваннях, дослідники провели 3D-друк фізичної копії щелеп. Серед іншого було зазначено, що дві сторони нижньої щелепи не зрослися посередині, тому вони могли рухатися незалежно.
Механічне тестування щелеп, надрукованих на 3D-принтері, показало, що, коли харчувалися давні акули, такі як Ferromirum, вони опускали нижню щелепу і розвертали її сторони назовні, одна від одної. Такий рух не тільки допомагав втягувати воду (і здобич) у їхній рот, а й піднімав більші загострені задні зуби вгору, дозволяючи їм вкусити здобич. Коли дві сторони щелепи змикалися разом при закритті рота вони втягували пронизану здобич усередину.
У своїй статті вчені пишуть:
Ми повідомляємо про симморіформну (symmoriiform) акулу Ferromirum oukherbouchi з пізнього девону Анти-Атласу. Комп’ютерна томографія показує недеформовану форму щелеп та під’язикової дуги. Надзвичайно важливо, що щільно прилеглі хрящі виключають передбачувану раніше зябру між нижньощелепною та під’язиковою дугами. Ми також показуємо, що спеціалізоване щелепне зчленування призводить до обертання нижньої щелепи назовні, коли відкривається рот, і всередину при його закритті. В результаті забезпечується більша кількість зубів, задіяних протягом циклу укусу.
По мірі того, як акули еволюціонували протягом мільйонів років, у них з’явилася здатність замінювати втрачені зуби набагато швидше. В результаті вважається, що механізм повороту щелепи застарів і зрештою зник.
Ferromirum була невеликою – всього 33 см у довжину – але досить активною хижою рибкою, як і належить акулі навіть із девонського періоду. Харчувалась вона, судячи з усього, безхребетними поширеними в ті часи.
Скам’янілості
Джерела
- https://en.wikipedia.org/wiki/Symmoriiformes
- https://ru.wikipedia.org/wiki/Symmoriiformes
- https://www.moroccoworldnews.com/2020/11/326708/ferromirum-oukherbouchi-ancient-moroccan-shark-leads-to-new-discovery
- https://dinopedia.fandom.com/wiki/Ferromirum
- https://paleonews.live/new/1557-ferromirum-oukherbouchi
- https://www.nature.com/articles/s42003-020-01394-2
- https://ab-news.ru/2020/11/20/drevnie-akuly-ferromirum-obladali-razdvoennoj-nizhnej-chelyustyu/
- https://yourblog.in.ua/ferromirum.html