Близько 436 мільйонів років тому, у морях раннього силуру, мешкали брахіоподи Nucleospira calypta. Нове дослідження китайських палеонтологів показало, що ці тварини не розташовувались на морському дні випадково, а зберігали між собою певну відстань. Така поведінка, яку можна порівняти із сучасним «соціальним дистанціюванням», була зумовлена особливою будовою їхніх мушель.
Вчені з Нанкінського інституту геології та палеонтології виявили, що по краях мушель цих брахіопод розташовувалися тонкі щетинки — завтовшки близько 20 мікрометрів і довжиною до кількох міліметрів. Їх було дуже багато, від двохсот до двохсот п’ятдесяти в однієї особини, і вони майже повністю вкривали краї мушлі. Коли дві тварини наближалися занадто близько одна до одної, щетинки стикалися, фактично створюючи «зону відчуття» і перешкоджаючи сусідам зближуватись. Аналіз викопних решток показав, що середня відстань між особинами становила близько сантиметра, що було більше, ніж можна було б очікувати у випадковому розташуванні.
Цікаво, що Nucleospira calypta не мала ніжки, якою більшість брахіопод кріпляться до ґрунту. Її мушлі були пласкими і гладкими, тож тварини могли злегка пересуватися по дну під дією течій або використовуючи рух щетинок. Це давало змогу коригувати своє положення і уникати надмірної конкуренції за їжу — планктон, що фільтрувався з води. Таким чином, колонії цих організмів розташовувалися не хаотично, а у вигляді своєрідної «розсіяної спільноти».
Факт збереження щетинок у скам’янілостях сам по собі вражає. Вони лишилися завдяки рідкісному процесу подвійної мінералізації: спочатку їх замістив пірит в безкисневому середовищі, а згодом кальцит. Це дозволило вченим не лише відновити деталі будови, а й зробити висновки про поведінку організмів. Знахідка стала першим прямим доказом того, що у вже тодішніх екосистемах існували анатомічні адаптації, які допомагали тваринам регулювати відстань між собою.
Відкриття кидає нове світло на екологію силурійських морів. Воно свідчить, що навіть прості на вигляд організми мали складні способи взаємодії, які дозволяли їм співіснувати ефективніше. «Соціальне дистанціювання» Nucleospira calypta не було усвідомленою поведінкою, але мало цілком практичний сенс — зменшувало конкуренцію та забезпечувало виживання колонії. Це показує, що елементи просторової організації, які ми зазвичай асоціюємо із сучасними тваринами, виникли набагато раніше, ніж можна було б уявити.
Джерела
https://phys.org/news/2025-07-prehistoric-social-distancing-million-year.html