Cronopio 🦤 Вимерлий світ

Cronopio dentiacutus — вимерлий вид примітивних ссавців з крейдяного періоду. Єдиний представник роду Cronopio Rougier, Apesteguía & Gaetano, 2011, у популярних ЗМІ одержав назву «шаблезуба білка».

Рештки (череп і зуби; голотип MPCA PV 454, Museo Provincial Carlos Ameghino) знайдено в Аргентині (Чиполетті, провінція Ріо-Негро, Патагонія). Загальна довжина близько 20 см. Зовнішній вигляд цієї тварини (довга морда з довгими іклами) можна порівнювати з шаблезубою білкою Скратом з мультиплікаційного кіносеріалу Льодовиковий період. Імовірно, представники цього виду живилися комахами.

Керівник групи дослідників палеонтолог Гільєрмо Руж’є (англ. Guillermo Rougier) з університету Луїсвілля (англ. University of Louisville, Луїсвілл, Кентуккі, США) оцінює вік знахідки в 92 мільйони років (Candeleros Formation, пізня крейда). Новий вид віднесено до вимерлого надряду дриолестоїди (†Dryolestoidea), який розглядається дальнім родичем сучасних плацентарних і сумчастих.

Палеонтолог Гільєрмо Руж’є прокоментував “поверхневу” схожість істоти з вигаданим персонажем Скратом з фільму Льодовиковий період (2002), сказавши, що “це просто показує, наскільки різноманітними були древні ссавці: ми можемо просто уявити якусь химерну тварину, а пізніше знайти когось на неї схожого”.

Вчені вважають, що ікла цього довгомордого ссавця потрібні були для того, щоб пробивати панцирі великих комах, які були для нього основною їжею. Дослідники підкреслюють, що будова черепу C. dentiacutus була вкрай спеціалізованою – наприклад, укус був досить слабким, проте щелепи могли розкриватися дуже широко.

Латинська назва роду (Cronopio) походить від назви раси хронопів – героїв твору “Життя хронопів і фамів” аргентинського письменника Хуліо Кортасара. Видова назва походить з латинської та означає «гострозубий».

Скам’янілості

Джерела

Поширити