Chindesaurus — базальний динозавр з тріасу США🦤Вимерлий світ

Chindesaurus — вимерлий рід базальних ящеротазових динозаврів з пізнього тріасу (213-210 млн років тому) південно-західної частини США. Відомий за єдиним видом, C. bryansmalli, описаним на основі часткового скелета, знайденого в Національному парку “Скам’янілий ліс” в Арізоні. Оригінальний зразок отримав прізвисько “Герті”. Він привернув велику увагу до парку після своєї знахідки в 1984 році і вивезення з парку по повітрю в 1985 році. Інші фрагментарні зразки були знайдені в пізньотріасових відкладеннях по всій Арізоні, Нью-Мексико і Техасу, але вони можуть не належати до цього роду. Chindesaurus був двоногим хижаком, приблизно такого ж розміру, як вовк.

Класифікація Chindesaurus є дискусійною, і різні роботи мають різні висновки щодо його спорідненості. Спочатку вважалося, що його скам’янілості належать до “прозауроподів” (базальних зауроподоморфів). Однак, його оригінальний опис і численні наступні роботи стверджували, що він був герреразавром або герреразавридом. Переопис голотипу, зроблений у 2019 році, визнав Chindesaurus тероподом, тісно пов’язаним з Tawa, трохи меншим динозавром, відомим з кар’єру Хейден на Примарному ранчо, штат Нью-Мексико.

Хоча до Chindesaurus були віднесені багато зразків, але лише один екземпляр має достатньо матеріалу, щоб залишатися в межах роду з упевненістю. Цей зразок, голотип PEFO 10395, являє собою частковий скелет, знайдений на території Національного парку “Скам’янілий ліс” в окрузі Апачі, штат Арізона. Він був виявлений у 1984 році Брайаном Смоллом (Bryan Small). Смолл знайшов скелет у шарі блакитного аргіліту у верхній частині скам’янілого лісу формації Чінле. Цей шар аргіліту був відкладений приблизно 213-210 мільйонів років тому, під час норійського віку тріасу.

PEFO 10395 в основному складається з хребців, кісток кінцівок та фрагментів стегна. Хребці включають кілька неповних шийних, спинних та каудальних хребців. Знайдені також два крижових хребці, шеврон та фрагменти ребер. Кожна з трьох кісток, що входять до складу стегна (клубова, лобкова та сіднична), представлена окремими фрагментами. Кістки гомілки включають повну праву стегнову кістку, верхню частину лівої стегнової кістки, неповну праву великогомілкову кістку та праву таранну кістку гомілковостопного суглоба. Окремий зуб також розглядався як частина зразка, але це може бути і помилкою.

Виявлений голотип Chindesaurus отримав прізвисько “Герті” (на честь динозавра Герті) і великий громадський резонанс. Згодом, 6 червня 1985 року, “Герті” був доставлений вертольотом до Палеонтологічного музею Каліфорнійського університету (UCMP) в Берклі, штат Каліфорнія. Тут він препарувався протягом наступних кількох років. Ювілей авіаперевезення та інтерес, який воно викликало у ЗМІ до Національного парку “Скам’янілий ліс”, відзначається у парку щороку.

“Герті” описали і дали відповідну біноміальну назву Р.А. Лонг (R.A. Long) і П.А. Муррі (P.A. Murry) в 1995 році. Спочатку він також був відомий як “динозавр з Чінде-Пойнт”, посилаючись на геологічну пам’ятку, розташовану неподалік від місця знахідки. Це посилання було перенесено на його родову назву, що походить від слова chindi на мові навахо (означає “привид” або “злий дух”) та грецького слова σαυρος (означає “ящірка”). Тому його назву можна перекласти як “ящірка-привид” або “ящірка з Чінде-Пойнт”. Видова назва, bryansmalli, вшановує першовідкривача, Брайана Смолла (Bryan Small).

Лонг (Long) і Меррі (Murry) реконструювали Chindesaurus з міцним тілом, довгими ногами, досить довгою шиєю і загальною оціночною довжиною від 3 до 4 метрів. В 2012 році Бенсон (Benson) і Брусатт (Brusatte) припустили, що він був меншим, до 2-2,3 метрів у довжину. В тому ж 2012 році Хольц (Holtz) підрахував, що довжина Chindesaurus становила близько 2 метрів, а вага еквівалентна вазі вовка (23-45 кг). Скелетна анатомія цього динозавра відома неповністю, тому всі оцінки повної довжини є дуже грубими наближеннями.

Зразок голотипу може бути не повністю дорослим через незрощені гомілковостопні та дорсальні нейроцентральні шви. Однак ці особливості не можуть бути повністю співвіднесені з розвитком ранніх динозаврів, і зразок має інші ознаки, що вказують на пост-ювенільну стадію, такі як трохантерна поличка та зрощені каудальні нейроцентральні шви.

Шийні хребці, принаймні біля голови, мали низький кіль уздовж передньої половини нижнього краю. Вони також мали пару неглибоких заглиблень овальної форми з боків, подібних до тих, що виявлені у Tawa, Liliensternus та Cryolophosaurus. Спинні хребці глибокі, широкі і досить короткі (спереду назад), ближчі до стану у герреразаврів, ніж у Tawa і целофізоїдів. Обидва боки і нижній край кожного спинного ребра звужені, а під швами з нервовою дугою розташовані невеликі кишені. Ці кишені, відомі як центродіапофізарні ямки, були притаманні динозаврам, але втрачені більшістю тероподів. Нервові відростки хребців розширюються назовні і назад, утворюючи “хребетні столи”, структури, які раніше спостерігалися серед потенційних тероподів тільки у Herrerasaurus і Dilophosaurus.

Два збережених крижових хребці широкі і не зрослися один з одним. Припущення, що у Chindesaurus було тільки два крижі, було життєво важливим для його традиційної ідентифікації як герреразаврида. Задня сторона першого крижового відділу має вертикальний гребінь, що тягнеться до великої ями, яка може бути гіпантрумом. Великі крижові ребра відходять назовні від передньої половини кожного крижового хребця. Крижові ребра мають перевернутий Т-подібний поперечний переріз, якщо дивитися збоку. Хвостові хребці великі біля основи хвоста і витягнуті до кінчика хвоста. Кілька невисоких гребенів тягнуться до презигапофізів спереду дистального хвостового хребця. Самі презигапофізи досить короткі, на відміну від герреразаврів або більшості тероподів. В останній третині кожного хвостового хребця різко піднімається вгору нервовий відросток. Шеврони вигнуті назад і найтонші на середині своєї довжини.

Позавертлюговий відросток (задня лопать) клубової кістки низький, з горизонтальним гребенем на внутрішньому краю і горбком великим грубої консистенції на зовнішній поверхні. Ці ознаки також відомі у Caseosaurus. Немає чітко вираженої бревісної ямки, як у Caseosaurus та герреразаврів. Як лобкова, так і сіднична ніжки клубової кістки розширюються вздовж до своїх нижніх країв. На відміну від герреразаврид, надвертлюговий гребінь клубової кістки не заходить так далеко вперед, як його контакт з лобком. Лобок тонкий, прямий, злегка вигнутий назад, трохи розширюючись у напрямку до клубової кістки. З іншого боку, сіднична кістка, здається, трохи розширюється в напрямку від клубової кістки.

Стегнова кістка велика і сигмоподібна, з гладкою, прямокутною головкою. Як і у Tawa (але на відміну від целофізоїдів), передній вертлюг має вигляд цибулиноподібного гребеня, не відокремленого від стегнової кістки щілиною. Однак у Chindesaurus відсутній жолобок на вершині головки стегнової кістки, є трохантерна поличка, а дорсолатеральний вертлюг низький і округлий, що контрастує з ознаками Tawa. Четвертий вертлюг низький і розташований далі дистально, ніж у Herrerasaurus. Нижній кінець стегнової кістки має два чітко виражених виростків, які мають трикутну форму в поперечному перерізі.

Великогомілкова кістка за деякими ознаками дуже схожа на гомілкову кістку Tawa. Наприклад, задня поверхня верхнього кінця великогомілкової кістки майже пряма, за винятком великої виїмки на її медіальній половині та меншої виїмки трохи латеральніше від неї. Крім того, малий гомілковий гребінь, що проходить по передній частині великогомілкової кістки, досить низький, <35% від загальної передньо-задньої товщини кістки. Нарешті, нижній кінець великогомілкової кістки має великий і трикутний задньолатеральний відросток, який простягається вниз і назовні від решти кістки, ця риса також притаманна Lesothosaurus і Guaibasaurus.

Передній край таранної кістки має глибоку і широку щілину, яка розділяє кістку вертикально. Ця щілина фактично поширюється на нижню поверхню кістки, надаючи їй характерну “сідничноподібну” форму, спільну з Tawa. На верхній і зовнішній частині кістки є чіткий висхідний відросток, оточений системою ямок, гребенів і заглиблень, які з’єднуються з великогомілковою кісткою.

На даний час точне таксономічне положення динозавра не визначено через фрагментарний характер його решток. Припускається, що він відноситься до клади Herrerasauridae. Якщо це дійсно так, то він є найпізнішим представником цієї групи.

Національний парк “Скам’янілий ліс”, що входить до складу формації Чинле, був стародавньою заплавою, де жили фітозаври, райзухії, архозаври, псевдозухії та інші тетраподи, які конкурували за ресурси з динозаврами Chindesaurus та спорідненим Coelophysis. У цьому палеосередовищі також було багато дводишних риб і молюсків.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter