Khoratpithecus

Khoratpithecus — вимерлий рід людиноподібних мавп, що мешкав в Азії приблизно 9-7 мільйонів років тому в пізньому міоцені. Єдиною відомою знахідкою цього роду є неповна нижня щелепа, знайдена на північному сході Таїланду. Khoratpithecus вважається викопним родичем сучасних орангутангів, тому його відносять до підродини Ponginae.

Читати далі

Cryptolithus

Cryptolithus — рід вимерлих сліпих трилобітів з родини Trinucleidae, що жили в ордовицькому періоді (між 495 і 435 мільйонами років тому). Його рештки були знайдені в Північній Америці та Європі.

Читати далі

Agaricocrinus

Agaricocrinus — рід вимерлих морських лілії (Crinoidea), що належить до родини Coelocrinidae. Це були сидячі тварини, що живилися фільтрацією. Рештки відомі з кам’яновугільного періоду (міссісіпій, від 353,8 до 345,0 млн.р.т.) США.

Читати далі

Maotianoascus

Maotianoascus — вимерлий рід стовбурових реброплавів, відомий з китайських сланців Маотяньшань у провінції Юньнань. Він датується 3 стадією кембрію і належить до пізньо-ранньокембрійських шарів. Типовий вид — Maotianoascus octonarius.

Читати далі

Macrospondylus

Macrospondylus — вимерлий рід махімозавридових телеозавроїдних крокодилоподібних з ранньої юри (тоарський вік) Європи. Скам’янілості відомі зі сланців Посідонії в Німеччині, аргілітів Уітбі у Великій Британії та “бітумінозних сланців” Люксембургу. Типовий вид — Macrospondylus bollensis.

Читати далі

Theiatitan

Theiatitan — викопний рід крилатих комах, єдиний у складі монотипової родини Theiatitanidae. Найдавніший представник вимерлого ряду титаноптерів. Ці комахи мали зону розширених комірок в крилі, які, ймовірно, використовували для світло- або звукової комунікації. Таким чином комахи могли рятуватись від хижаків чи шукати собі статевих партнерів. Рештки відомі з кам’яновугільного періоду Франції. Типовий вид і єдиний вид — Theiatitan azari.

Читати далі

Panderodus

Panderodus — вимерлий рід безщелепних риб з ряду конодонти (Conodonta). Цей рід існував у широкому часовому діапазоні від середнього ордовику до пізнього девону. У 2021 році були описані надзвичайно рідкісні скам’янілості тіла Panderodus з біоти Ваукеша. Виявилося, що він мав більш товсте тіло порівняно з стрункішими тілами більш розвинених конодонтів. Також з’ясувалося, що цей конодонт був отруйним хижаком-макрофагом, тобто полював на велику здобич.

Читати далі