Повернемо вимерлих тварин до життя
Статті
Megapiranha paranensis – вид викопних променеперих риб з підродини піранієвих (Serrasalminae) родини харацинових (Characidae) або (за іншою класифікацією) родини піранієвих (Serrasalmidae), єдиний вид в складі роду Megapiranha. Вид виявлено в міоценових відкладеннях Аргентини (провінція Ентре-Ріос, de Entre Rı’os).
Telephina – рід незвичайних ордовицьких трилобітів із ряду проетід (лат. Proetida). Telephinidae – це родина пелагічних трилобітів, що мали 9-10 сегментів тораксу, з великими ширококутними очима, що займали більшу частину вільних щік та спрямованими донизу лицьовими колючками. Родина відома протягом усього ордовику і проживала у глибокій воді по всьому світу.
Barbourofelis – вимерлий рід великих котовидих хижих ссавців родини Barbourofelidae (несправжніх шаблезубих котів). Рід був ендемічним для Північної Америки та Євразії часів міоцену та зник в тортонському віці, таким чином він існував з 17 до 7,3 млн. років.
Saurophthirus — викопний рід бліх, що існував у ранній крейді, 130—113 млн років тому. Вважається, що вид належав до групи, яка є проміжною ланкою між базальними блохами та сучасними видами. Комаха сягала 2,5 см завдовжки.
Augustaburiania vatagini — вимерлий вид морських діапсидних рептилій родини Tanystropheidae ряду Проторозаври (лат. Protorosauria). Вид існував у тріасовому періоді в Європі. Описаний у 2011 році російським палеонтологом А.Г.Сенніковим. Augustaburiania є найдавнішим відомим представником родини, мешкав 251-247 млн років тому.
Dorcatherium (лат., від грец. δορκάς – косуля або газель-доркас і θηρίον – звір) – рід вимерлих ссавців з родини оленцевих. Скам’янілості виявлені в Європі, Східній Африці і в районі гірського хребта Сивалик (Гімалаї). Відомі з міоцену і пліоцену.
Кетцалькоатль (Quetzalcoatlus) — представник ряду птерозаврів (Pterosauria). Типовий вид — Quetzalcoatlus northropi (Лоусон, 1975). Розмах крил точно не відомий через неповне збереження останків, але за пропорціями птерозаврів інших видів оцінюється приблизно в 11 метрів (на думку деяких палеонтологів — до 15 м). Виявлено в пізньокрейдових відкладеннях Північної Америки.
Bellubrunnus (що означає “прекрасний з Брунну” на латині) – вимерлий рід рамфоринхідних птерозаврів відомий з пізньої юри (Кімериджський ярус) півдня Німеччини. Рід містить один вид, Bellubrunnus rothgaengeri. Bellubrunnus відрізняється від інших рамфоринхідів відсутністю довгих виступів на хребцях хвоста, меншою кількістю зубів у щелепах і кінчиками крил, які загинаються вперед, а не назад, як у інших птерозаврів.
Sivatherium — вимерлий рід жирафових, що був поширений в пліоцені – верхньому плейстоцені від Африки до Східної Азії (особливо у Індії). Африканський вид, Sivatherium maursium, іноді відносять до роду «Libyatherium». Sivatherium, можливо, вимер не раніше, ніж 8000 років тому, оскільки зображення, які дуже його нагадують, відомі з давніх наскельних малюнків в пустелі Сахара.
Yezoceras – рід амонітів родини Nostoceratidae, відомих з Хоккайдо, Японія. Ностоцератиди славляться химерним звиванням своїх раковин. Описано три види: Yezoceras nodosam, Yezoceras myochubacularum та Yezoceras elegance, усі вони з пізньої крейди.