Повернемо вимерлих тварин до життя
admin
Araeoscelis — вимерлий рід рептилій, один з найдавніших діапсидів. Скам’янілості були знайдені в формаціях Нокона, Арройо і Ваггонер-Ранч в Техасі, що датуються раннім пермським періодом. Вперше Araeoscelis був описаний Семюелем Венделлом Віллістоном (Samuel Wendell Williston). Типовим видом є Araeoscelis gracilis. Другий вид, Araeoscelis casei, був описаний Робертом Брумом (Robert Broom) у 1913 році.
Archopterus — рід евриптеридів з пізнього ордовика (хірнантіан) біоти Аньцзі у провінції Чжецзян, Південний Китай. Це перший достовірний ордовицький евриптерид, знайдений в Китаї, а також найдавніший з коли-небудь знайдених в країні. Його відкриття додає нові знання про ранню еволюцію евриптеридів в Гондвані. Типовий вид — Archopterus anjiensis.
Haptodus — вимерлий рід базальних сфенакодонтів, член клади, що включає терапсидів, а отже, і ссавців. Він був щонайменше 1,5 метра завдовжки. Жив на території сучасної Західної Європи в ранньому пермському періоді. Це був хижак середнього розміру, що харчувався комахами та дрібними хребетними.
Borogovia — рід динозаврів-тероподів, який жив у пізній крейдяний період на території нинішньої Монголії. Скам’янілості виявлено у Формації Немегет на півдні Монголії. Це була невелика двонога істота легкої статури. Довжина тіла оцінюється в 2 метри, а вага в 20 кг.
Telmatherium — рід північноамериканських бронтотерієвих (Brontotheriidae). Він сягав 1,25 метра заввишки та жив в еоцені.
Nuralagus або гігантський меноркський кролик — вимерлий рід зайцевих. Відомий один вид, N. rex, описаний в 2011 році. Він мешкав на острові Менорка з мессінського віку верхнього міоцену по середину пліоцену (5-3 млн років тому). Nuralagus rex є найбільшим з відомих зайцеподібних. Він важив в шість разів більше за сучасного європейського кроля (Oryctolagus cuniculus) і міг досягати 23 кг (хоча в середньому важив близько 12 кг). Він вимер, коли Майорка і Менорка об’єднались в один острів, що дозволило балеарському козлу (Myotragus) зайняти його екологічну нішу.
Surusicaris — вимерлий рід двостулкових членистоногих, відомий з кембрійських сланців Берджес у Британській Колумбії, Канада. Вважається, що він тісно пов’язаний з Isoxys, і, як і останній, мав колючі хапальні головні придатки. Типовий вид — Surusicaris elegans.
Jianchangopterus — рід скафогнатових рамфоринхідних птерозаврів з середньої юри західної провінції Ляонін, Китай. Jianchangopterus відомий за майже повним скелетом зі збереженим черепом. Він був зібраний з формації Тяоцзишань. Вперше названий Лю Цзюньчаном (Lü Junchang) і Бо Сюе (Bo Xue) в 2011 році, а типовим видом є Jianchangopterus zhaoianus. Він отримав назву на честь округу Цзяньчан і Чжао Ліміна (Zhao Limin), який надав зразок для наукового дослідження.
Sinocalliopteryx — рід хижих компсогнатидних динозаврів-тероподів з нижньокрейдової формації Ісянь в Китаї (Jianshangou Beds, що датуються віком 124,6 млн. р.). Хоча Sinocalliopteryx схожий на спорідненого Huaxiagnathus, проте він був більшим. Типовий зразок, довжиною 2,37 метра, у 2007 році був найбільшим з відомих зразків компсогнатид. У 2012 році повідомлялося про ще більший зразок.
Neolicaphrium — вимерлий рід копитних ссавців, що належав до вимерлого ряду літоптернових (Litopterna). Ця тварина існувала з пізнього пліоцену до пізнього плейстоцену на півдні Південної Америки та була останнім вцілілим представником родини Proterotheriidae.